За вікном я випадково побачила пару, що голубиться, в жінці я впізнала свою мачуху. Вдома, дочекавшись її, сказала, що батькові поки нічого не буду розповідати, але вона повинна пообіцяти, що її пригоди припиняться. Після цієї розмови, моє життя пішло шкереберть

Ми з мамою залишилися залишилися одні, коли тато пішов до іншої, вірніше мама сама його вигнала за його зради.

Жили ми з мамою, дуже дружно, вона завжди знаходила час вислухати мене, дати добру пораду, в тій чи іншій ситуації і навіть не замислювалася про повторне заміжжя. Все своє життя присвятила мені. Але все обірвалося в одну мить. Її раптово не стало. Так я залишилася одна.

Тато взяв опікунство надімною і разом з дружиною переїхав жити в нашу з мамою квартиру. По початку, мачуха ставилася до мене добре, ми навіть здружилися з нею. Ми ходили по магазинах, купували мені модні, красиві речі. Живучи з мамою удвох, ми не могли витрачати багато грошей, тут все і відразу, мрія будь-якої дівчини.

Але одного разу, йдучи зі школи додому я зайшла в невелике інтернет кафе, покопатися в інтернеті і випити кави. За вікном я випадково побачила пару, що голубиться, в жінці я впізнала свою мачуху і обімліла. Адже вона завжди говорила, що дуже любить батька.

Вдома, дочекавшись її, я з нею поговорила, про те, що батькові поки нічого не буду розповідати, але вона повинна пообіцяти, що її пригоди припиняться. І тут вона, затамувавши на мене чорну злобу, мовчки вийшла з моєї кімнати. Після цієї розмови, моє життя пішло шкереберть.

Батько став дратівливим і частенько зривався на мені. Я не розуміла в чому справа і вирішила поговорити з ним. Він з порогу почав кричати на мене, мовляв навіщо я роблю всякі гидоти його дружині. Я не витримала і випалила все про його дружиноньку. Батько мені не повірив і сказав, що відправить мене в дитбудинок.

Я не дослухала його і вся в сльоза вибігла на вулицю. Як він міг, повірити їй а не мені, своїй рідній дочці, нехай ми не завжди були разом, але ж я не винна в цьому. Трохи заспокоївшись я зайшла в інтернет кафе і пишу цю історію, що робити далі я не знаю і додому йти боюся.