Все життя я була кар’єристкою.
Ще з дитинства дуже подобалась математика, я легко розв’язувала всі задачі, приклади, навіть головоломки просто давались.
Друзів в мене багато не було, бо найчастіше сиділа за уроками, чи в бібліотеці.
З часом зацікавила економіка та маркетинг.
В коледжі я продовжила здобувати знання, інформації було все більше, тому майже не виходила з дому.
Друзів було декілька, але не дуже близьких, вони користувалися моєю добротою, коли треба було списати.
На роботу я влаштувалась дуже швидко.
Так само і росла моя кар’єра.
Я купила своє житло і машину.
Про сім’ю думок взагалі не було.
До мене в гості заїхала сестра.
-Катю, ну ти просто змушена прийти на моє день народження, я знаю, що в тебе багато роботи, але ти моя сестра.
І до речі там будуть чоловіки, можливо хтось впаде тобі в око.
Вона б не зупинилась, тому я погодилась.
На святі до мене залицявся Ігор, він був старшим, і явно проявляв свою симпатію.
Звісно я все відкидала, бо на стосунки часу не було зовсім.
Він прив’язався до мене, знайшов номер, дізнався від сестри де живу.
Це було схоже на якесь переслідування.
Ігор знову чекав мене біля роботи.
– Скільки мене можна переслідувати, ти розумієш, що це не нормально.
Я аж почервоніла від злості.
– Вибач, я знаю, що це дивно виглядає, але якщо ти не хочеш стосунків, то будемо друзями.
Я тільки посміялась йому в лице, бо жодних стосунків не хотіла.
Він змирився і покинув спроби завоювати мене.
Зараз мені 45, я не маю ні чоловіка ні дітей.
Тільки робота, а ввечері пуста, холодна квартира.
Все частіше думаю про Ігора, що все таки треба було дати йому шанс.
Автор: Настя
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
