Жінка купила на вулиці яйця і пішла до дорогого ресторану. І тільки зараз я розумію, як образливо було старенькому продавцю

Жінка запитала старенького дідуся: ” За скільки ти продаєш яйця?” Старий продавець відповів: “2,5 за яйце, мадам.”

Вона сказала йому: ”Я візьму 5 яєць за 1о, або я піду”

Старий продавець відповів: “Пропоную взяти їх за ціною, яку ви хочете. Можливо, це хороший початок, тому що я не зміг продати жодного яйця сьогодні.”

Вона взяла яйця і пішла, відчуваючи, що перемогла. Джерело

Вона сіла в свою шикарну машину і пішла в шикарний ресторан зі своїм другом. Там, вона і її друг, замовили все, що їм подобалося. Вони їли трохи і залишили багато того, що замовили. Потім вона пішла оплатити рахунок.

Обід обійшовся недорого, за рахунком всього 450 гривень, вона дала 500 і залишила здачу на чай.

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegramта Instagram

Цей інцидент, можливо, був цілком нормальним для власника, але, дуже болючим для бідного продавця яєць.

Чому ми завжди показуємо, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних? І чому ми даруємо тим, хто навіть не потребує нашої щедрості?

Читайте також: «Варю, ти хочеш зі мною поговорити?» – запитала я. «Так, мамо!» Ми закрилися в кімнаті. Сидимо – мовчимо. Тільки бачу, очі її наповнюються сльозами. Це був найгірший день у моєму житті

Я колись прочитав у Лі Куан Ю (прем’єр-міністр Сінгапуру): “мій батько купував прості товари у бідних людей за високими цінами, навіть не дивлячись на те, що вони йому не були потрібні. Іноді він навіть платив за них. Я був стурбований цим актом і запитав його, чому він це робить? Тоді мій батько відповів з гідністю: “це благодійність, дитино”

Коли в піцерії ви залишаєте 30-50 гривень на чай (так прийнято!) то пам’ятайте про це, коли біля базару проходите ровз бабусь з пучком петрушки або кропу за 5-10 гривень.