Батьки Іванки не мали статків, а сама дівчина вважала що немає такої вроди, щоби її хтось дуже швидко взяв заміж.
Адже рахувалось, що якій дівчині пощастило до 25 вийти заміж то дуже добре а решта приходило ставати до життя з тими, що залишились.
І отак Іванка вийшла заміж, побрали а не тому що мала якісь почуття до Сергія. Мати заспокоювала доньку говорячи:
“То нічого страшного, головне щоб діти були, то їх будеш любити”.
Іванка виросла в люблячій сім’ї, де не було ніяких сварок та суперечок. Кожен поважав роботу іншого.
А от у своїй сім’ї Іванка хоч і працювала зранку до ночі але не чула жодного доброго слова. Сергій наслідував поведінку своїх батьків. Батько там завжди був у сім’ї правий, мати та Сергій завжди були повинні слухати його. Тож Сергій перебрав на себе поведінку батька.
За будь яку дрібничку він нагримував на Іванку. Жінка в неділю приходила до батьків та жалілася.
Однак ті відповідали їй молитися та чекати на діток, так їй буде легше. Дочекалася Іванка діточок, однак легше їй не ставало.
Бо не можуть діти повністю замінити ласки та доброго чоловічого слова. Але й тут доля змилостивилась над жінкою. Вона познайомилась з Тарасом, новим їхнім начальником, який приїхав з району.
Він був протилежністю Сергієві, мав добрий, спокійний голос, і не скупився на якесь добре слово. Тож Іванка стала і задивлятися на Тараса і весь час хотілося бути поруч з ним.
Хоча всі говорила що він одружений, але Іванка вже не могла прожити дня не почувши доброго слова від Тараса. Чоловікові теж приглянулася жінка, тож і стала вони так зустрічатися десь подалі від інших очей.
В обидвох вже були сім’ї з дітьми, тож змінювати їм це уже було не під силу. Коли у Іванки Сергієм було вже 50-ти річчя сімейного життя, тобто золоте весілля, то рідні і близькі бажали нам ще раз так прожити.
Але Іванка в думці думала: “Та не дай Бог цьому статися”.
Краще мати короткі миті щастя з коханою людиною, ніж таке довге та нещасливе сімейне життя з з нелюбом.
Так сиділа Іванка і думала, дивлячись як гості веселилися та та думали Яке ж чудове життя у них з Сергієм.
Галина Червона
