Батьківські почуття.
Зараз у мене склалася ситуація, про яку говорити з подругами не хочеться, а запитати поради треба.
Я розлучилася з чоловіком, з ним практично не спілкуюся. Якщо нам доводиться спілкуватися, то обов’язково відбувається скандал із образами та взаємними звинуваченнями.
У нас є спільна дитина (хлопчик, 8 років), але колишній для дитини нічого не робить. Але й відмовлятися від батьківства не збирається.
Дитина не бачила жодного разу і не знає про неї нічого, тому що роки 3 тому тато хотів звернутися на встановлення батьківства.
І я принципово вирішила не дозволяти чоловікові спілкуватися з його дитиною, якщо він дозволив собі засумніватися в батьківстві.
Аліменти чоловік платити не поспішає, по півроку буває не платить, поки йому не нагадаєш, що звичайно супроводжується скандалами, новими звинуваченнями та докорами.
Каже, що це у нього від 25% «білої» зарплати, як належить за законом, а сам на новій іномарці приїхав.
Розписку взяв, що аліменти ці мізерні привіз, не посоромився. Хотів дитину забрати на вихідні, а я кажу: «Ти хоч з нею познайомся, вона маленька, тебе не знає, вперше бачить.
Не кажи одразу, що ти його батько, ближче познайомишся, поговориш, тоді й скажеш. А то зараз наговориш йому всього і зникнеш знову на рік, а що я йому тоді скажу?
Так його це сильно розгнівало, у нього інше бачення ситуації. За його словами, я залицяльника не знайшла поки, який би на роль тата підійшов. Загалом неприємно все це.
І ось зараз виникла така ситуація: він отримує квартиру, йому потрібна виписка із домової книги, що дитина прописана у мене. А я кажу: може відмовишся від нього, тобі ніякі довідки не будуть потрібні і ми ніколи в твоє життя не втручатимемося.
Він спочатку погодився, потім передумав, мовляв не відмовлятимуся я і морально і матеріально допоможу йому, якщо буде треба.
Так у цій непростій ситуації я ніяк не можу вирішити: дозволити йому бачитися із сином чи не варто. При мені він з дитиною навіть не хоче говорити, а намагається забрати його до себе додому.
Я боюся залишити їх наодинці: він наговорить йому щось погане, задобрить його іграшками і поїде знову на півроку чи рік, а мені що робити?
У тата загострення батьківських почуттів, а синові потім важко буде може бути.
Автор: Оксана
