Життєва історія: Їхні стосунки спершу були ідеальними. Принаймні, так вважала вона. Та безхмарність цих стосунків дуже скоро затьмарила зрада хлопця.

Рита сиділа на березі річки, вона нарешті полюбила себе і дозволила собі бути щасливою, тільки коли розміняла тридцятку. Рита завжди жила для когось, та тільки не для себе. Батькам, які постійно були на заробітках, допомагала виховувати двох молодших сестричок.

Найприємніші спогади з її дитинства пов’язані зі школою. Поза школою було тільки допомога старенькій бабусі по господарству. Їй було тільки дев`ятнадцять, як батьки вперше поїхали на заробітки.

Незважаючи на труднощі, дівчина дуже добре вчилася. Закінчивши школу, вступила до вишу. Вона продовжувала добре вчитися, не маючи часу на розваги та й на хлопців. Думка оточуючих мала важливе значення. Від невпевненості і розчарувань дівчину рятували книги – романи.

Повертаючись одного дня з лекцій в університеті, Рита зачиталася саме однією з таких історій

” Біля вас вільно? – ніжний чоловічий голос перервав її читання. Дівчина повернула голову і кивнула головою.

Відчуття, що охопило її тієї миті, люди назвали коханням з першого погляду. Раніше про таке Рита тільки читала, але нічого подібного не відчувала, як у ці хвилини. З того часу вони щодня зустрічалися поглядами у тролейбусі, земля втікала з-під ніг дівчини, а серце дуже калатало.

Через декілька днів Артур наважився підійти і запропонував провести її до гуртожитку. Їхні стосунки спершу були ідеальними. Принаймні, так вважала вона. Та безхмарність цих стосунків дуже скоро затьмарила зрада хлопця. Як це часто буває, дівчина випадково побачила коханого в обіймах іншої.

Відтоді Рита зачинила своє серце на великий замок. Закінчивши університет, дівчина знайшла хорошу роботу, якій віддавала всю себе. Колега Юля, приблизно того ж віку, що й Рита, вона була заміжньо. Жінка дуже хотіла познайомити Риту з чоловіковим другом, який повернувся з-за кордону.

Юлі таки вдалось одного разу витягнути Риту на пікнік, який вони влаштували з чоловіком. Запросили й друга – Антона. Сонце гріло і ніжило своїми теплими промінчиками. Юля з чоловіком пішли вкладати дітей спати. А Рита подалася до річки, вона сиділа на березі.

Антон стиха підійшов до дівчини та запитав:

“Де ж ти була так довго? Тільки-но тебе побачив, зрозумів, що ти та, яку я шукав усе своє життя”, Рита усміхнулася. Їй було тепло від його слів. У цих словах не було фальші, вона це відчувала. Антон сів біля Рити. Вони разом вдивлялися вдалечінь та грілися під лагідним сонячним промінням.