Живу з чоловіком уже рік у шлюбі і почуваюся самотньо в душі.
На роботі особливо спілкування немає, оскільки робота не дозволяє.
Працюєш на себе.
Працюю два дні за два.
У вихідні дні або гуляю одна, або сиджу в чотирьох стінах.
Почуваюся дуже самотньо.
Гуляю сама, розважаю в голові саму себе.
Чоловік не цікавиться моїми справами і не відчуває їх.
Можна сказати на 50% живу одна.
Тварин заводити не можна, алергія.
Постійно туга та плачу від тяжкості всередині. Немає легкості та розслаблення.
Начебто апатія і нудьга.
Я дуже хочу дитину, хочу відчути себе комусь потрібною.
Чоловік проти ,каже ще не час.
Почуваюся самотньо.
Немає натхнення життя.
Постійно сльози і немає нікого поруч, хоча близькі люди є.
Вечори я боюся, бо туга й самотність сильнішають.
Так, з чоловіком дивимось фільми, відпочиваємо після роботи, але все одно душевна порожнеча.
Наче все зупинилося і навколо мене одна порожнеча.
Як вговорити чоловіка, що нам потрібна дитина?
Автор: Оксана
