– Маринко, ну годі вже, плакати можна до безкінечності. Жаліти себе теж. Але, скажи мені, будь ласка, де та весела дівчина, яка розбивала сeрця хлопцям п’ять років тому.
Лара вичитувала подругу. Їй вже набридло, що Марина зовсім закинула себе, перестала брати роботу в редакції і засіла вдома оплакувати своє гoрe.
– Ти просто ніколи так не кохала, – від образи Марина знову почала хлюпати носом.
– Все, далі так тривати не може! Сьогодні ж ти забудеш про свого Льошку і вийдеш зі своєї дeпрeсії.
Лара рішуче встала, відчинила вікно, вдихнула весняне повітря і повернулася до подруги.
– Значить так, зараз ми йдемо до моєї перукарки, потім навідаємося до Рими в салон, а ввечері влаштуємо пробіжку по магазинах.
– Яка пробіжка, нічого не хочу.
Марина впала на лiжкo і занурилася носом в подушку.
– Е-е, ні. Так не піде. Вставай курсант!
Лара схопила подругу за ногу і почала її тягнути, намагаючись стягнути з лiжкa.
– Дивись не нaдiрвися, – пробубоніла Марина в подушку.
– Не турбуйся за мене. Про себе краще подумай!
Через півгодини Марина вийшла з душу і сіла на кухні, готова насолодитися чашкою кави, яку зварила подруга.
– Значить так! Твій Льошка не вартий навіть нігтя твого. Тому з сьогоднішнього дня ти забуваєш цього зрадника, і залишаєш його в минулому. У тебе попереду нове життя і до нього потрібно підготуватися.
– Так, командир, – посміхнулася Марина, не особливо вірячи в успіх заходу, організованого Ларою.
– Пий каву і кроком руш одягатися. Я домовилася з Катрусею, вона з тебе цукерку зробить.
Дівчата втомлено впали на диван в кафе.
– Яка ж складна ця штука – бути красивою, – зітхнула Лара.
– А я дуже рада, що ти мене витягла з похмурої квартири, – посміхнулася Марина.
– Давно було пора забити на весь дeпрeсняк і радіти життю! Ти вільна, а значить, готова до нових стосунків!
– Е ні, спочатку я хочу трохи пожити для себе.
– Ларо! Вітання! Яким вітром?
Дівчата озирнулися, до них швидким кроком наближався якийсь хлопець. Лариса встала і розвела руки для обіймів.
– Вітання! Ось відпочиваємо після шопінгу з подругою.
– Іван, – представився хлопець Марині.
– Марина, – привітно відповіла дівчина.
Молодий чоловік кілька хвилин обговорював з Ларою якісь робочі питання, потім попрощався і пішов кудись в бік стоянки.
– Хто це? – запитала Марина.
– Мій колега, – посміхнулася Лара, підозрюючи, що Марина зацікавилася несподіваним знайомством.
Раптом пролунав телефонний дзвінок.
– Щось забув запитати чи що? – здивувалася Лара.
Виявилося, що Іван пропонував підвезти дівчат до дому, якщо вони вже закінчили з шопінгом.
– Який сьогодні прекрасний вечір, – сказала Марина, сидячи на передньому сидінні машини Івана.
– Так, несподівано приємний, – погодився хлопець.
Читайте також: “Ось уже місяць як твоя дружина зустрічається з одним типом, а тобі каже, що йде до подруг”: зраду розкрила краща подруга
Кілька годин тому вони закинули Лару додому, а самі продовжили кататися по місту.
Прощаючись, Лара шепнула подрузі: «Хтось хотів пожити для себе? Вірю вірю”. А Марина їй відповіла: «Цей випадок самий що не є для себе». Лара їй весело підморгнула і помахала рукою.
