Життя
До церкви Галину завжди витягала подруга, бо сама вона туди не зібралася б нізащо. Ні, подібні пориви були притаманні її заклопотаній душі, але шлях від бажання до дії
“Знову пишу тобі повідомлення… Пишу, аби вкотре… не відправити його. На жаль, не вистачає сміливості… Але й забути тебе не можу. Щовечора я засинаю з думкою про тебе.
Чесність – гарна риса. Чесність з собою – теж непогано. Погано, коли вирішуєш бути чесним з собою із запізненням на місяць… І вже не має значення, що одного
Ваня завжди був не серйозним і легковажним. Наявність дружини і сина, так нічого і не поміняла в його безтурботному житті. Чоловік красивий і серйозний на вигляд, який любив
Уляна працювала в школі прибиральницею. Залицяльників у неї було багато, проте закохалася в директора школи Сергія Анатолійовича. Не зупиняло її навіть те, що він був одруженим. До того
Діда Михайла у селі всі знали як доброго господаря – дуже багатого і надзвичайно скупого. Свого часу він, єдина дитина своїх батьків, одружився з красунею Марією, теж одиначкою.
– Шкода погуляти ні з ким, – подумала дівчина, дивлячись у вікно. – Всі сплять давно, навіть вікна навколишніх будинків не світяться, і Вітька ще не скоро приїде.
Вона заприсяглася бути вірною: Поxoрон Марія майже не пам’ятає. Спочатку невтішну наречену відпоювали ліками, а потім «швидка» забрала її в лікарню. На клaдoвищі було тихо, тільки листя дерев
Свєтка привела знайомити з сім’єю свого хлопця – Михайла, від якого прям шаленіла і свого подальшого життя без нього не уявляла. Батьки дівчини, як годиться, накрили стіл, ну
Колись я хотіла міцну сім’ю, а головне повноцінну. Але не вдалося, сина я виховувала сама. Усі запевняли мене, що дуже вже балую сина, виконую кожну його примху, пилинки