Перша дружина – Богом дана» – часто казала Сергію мати, коли він сварився з Іриною. І вміє вислухати і поспівчувати, і промовчати, коли він свариться через дрібниці. Вміла не доводити до скандалу. З такою дружиною тихо та спокійно. Але в молоді роки хіба хто цінує спокій?
І Сергій почав все частіше чіплятися до Ірини: чому вона здебільшого дома сидить, читає книги та пироги пече. Інші в хорі співають, танцями захоплюються, ходять в походи з друзями. А у них все як не в людей. Ірина ж немала часу на такі захоплення, займалась вихованням доньки.
І Сергій почав заповнювати прогалини в своєму житті по-своєму. То у нього корпоративна вечірка, то рибалка з друзями, то відрядження, то поїздка в санаторій. А в результаті захопився іншою жінкою. Вже ця все встигала: і одружена двічі побувати, і в хорі співати, і вихідні у веселій компанії проводити. Сергій чесно зізнався Ірині, що більше жити на два табори не може і йде з сім’ї. З донькою зустрічатися буде, допомагати матеріально не відмовляється, але жити життям пенсіонера поки не бажає.
Ірина зібрала речі його, акуратно все поклала. Не плакала, навіть якось жалісливо дивилась на чоловіка.
Ось коли Сергій зажив у своє задоволення. Друга дружина, не обтяжена дітьми, зобов’язаннями перед ким-небудь, була майстриня вигадувати щось цікаве. Вони жодного вихідного не сиділи вдома, спілкувалися з такими ж непосидами. Це все було б прекрасно, але Сергія підкосила хвороба. Самий банальний грип дав ускладнення. Йому довелося на тривалий час лягти в лікарню, потім набиратися сил вдома. Звичайно, походи, поїздки та активний спосіб життя були на час протипоказані. Сергій занудьгував. Тепер він найчастіше був удома один, оскільки його подруга не збиралася бути доглядальницею. Що ж їй з-за Сергія замкнути себе в чотирьох стінах?
Батькам Сергій не скаржився, соромно було. Знав, що осудливо ставилися до його другого шлюбу. Друзям теж було не до його переживань. Він цілими днями лежав у ліжку з книжкою або біля телевізора, щоб чимось зайняти себе. А поруч не було жодної рідної душі. Тільки донька іноді відвідувала та дзвонила. А одного разу прийшла Ірина. Принесла своїх пирогів, поговорила, вислухала його скарги. Сказала, що якщо буде потрібна допомога, нехай телефонує.
Сергію дуже хотілося подзвонити, але було ніяково. Не хотілося виглядати слабким і жалюгідним перед Іриною, не хотів вісь зізнаватися їй і собі самому, що другий шлюб був помилкою. Він вибрав жінку-свято, а життя здебільшого складається з буднів. Ірина прийшла сама. Вона щодня приходила, щоб нагодувати, прибрати, просто поговорити. І так до самого повернення дружини Сергія, яка постійно перебувала у відрядженнях.
Зараз він уже здоровий. Їм знову весело живеться. Але все частіше Сергія відвідують думки про майбутнє: не все життя буде літо, коли-небудь настане зима, як він буде доживати відпущений йому час зі своєю «бабкою»? Чому він проміняв Ірину на іншу жінку? От якби можна було все повернути назад!
Читайте також: “Все, набридло! Розлучаюсь!”
