Молода незаміжня дівчина називалася «дівкою» або «дівчиною». Вона могла носити косу, розпущене і не покрите хусткою або іншим головним убором (в залежності від регіону) волосся. Як тільки дівчину видавали заміж, вона автоматично набувала більш високий статус у суспільстві і повинна була з цього моменту покривати своє волосся, ховати цю красу тільки для законного чоловіка.
Після народження дитини статус жінки ще більше підвищувався. Матері користувалися – і користуються – у нас особливою повагою. Вони дарують життя і є продовжувачами, берегинями роду. Незаміжніх дівчат порівнювали з волошками в полі, красивими, але порожніми. Заміжні жінки були що стигла пшениця, такі що дарують і зберігають життя.
Молоді матері: баби і молодиці. Після народження першої дитини заміжню жінку називали або «молодицею», або «бабою» в залежності від статі малюка. Якщо народився хлопчик, його мати автоматично ставала «молодицею», тобто молодою матір’ю. Жінка, яка народила дівчинку, нарікалася «бабою».
Це слово мало зовсім інше, ніж зараз, значення. Частка «ба» мала значення «бути», «існувати», «бути тут і зараз», буквально «жити». Ще одне значення слова «ба» – більш давнє – «врата життя». Тисячоліття тому божественне місто Вавілон (Бабелон) називався Бабель, що означало «Врата Бога». Шановні баби і бабусі Про жінку, яка нapoдила немовля, говорили, що вона «обабилась», стала брамою для нового життя.
Якщо ж вона стала брамою для інших врат (дівчинки, яка виросте і теж приведе на світ нове життя), то вона двічі «ба-ба». В цьому слові укладено якесь таїнство. Баба – це жінка, яка дарує життя ще одній жінці, яка в майбутньому теж подарує життя ще одній людині.
