Мені 32 роки, звати мене Катя. 6 років тому я познайомилася з Ігорем. Він був старший за мене на 4 роки. У нас дуже швидко все закрутилося, і ми стали майже відразу жити разом.
Але його батькам це не подобалося їм здавалося, що я не та, хто їх синові потрібен, і вони мені говорили це постійно в обличчя. Так жити довго ми не могли з ними. Ігор постійно сварився. Сім’я у них досить забезпечена, хоча і у мене родина не бідна.
У Ігоря був свій бізнес, і він не погано заробляв і запропонував з’їхати поки в орендовану квартиру, а потім вже і купити власну. Після таких слів я зрозуміла, що у нього все серйозно до мене. І природно погодилася.
Жили ми досить добре, мої батьки часто приїжджали до нас, сестра моя приїжджала з чоловіком і дітьми. Батьки ж Ігоря нас не провідували, але він іноді їздив до них і повертався в поганомк настрої.
Але так як бував у них рідко, то і це мене сильно не турбувало. Так ми жили і жили, але мені Ігор не освідчувався, іноді підводячи до цієї теми, він пояснював, що хоче, щоб батьки змінили своє ставлення до мене і що б вони теж були за нас раді.
І от не знаю, змирилися вони чи ні, але в підсумку, коли мені було 30 років, він запропонував мені руку і серце. Ми домовилися про дату, стали планувати весілля, довго вибирали місце і в підсумку вибрали хороший ресторан, на весільну подорож збиралися їхати до Іспанії, тому що нам обом подобається ця країна і ми там були неодноразово і разом теж були.
І ось за місяць до весілля, Ігор приїхав додому з роботи і повідомив, що завтра нас відвідають його батьки. Нам треба було вирішити, що приготувати. Увечері ми з’їздили за продуктами і на ранок стали займатися приготуваннями.
Я була невимовно рада, що вони захотіли приїхати і сподівалася, що буде все добре, як же я помилялася, як же я хочу повернути той день назад … але … А можливо це і на краще, всі люди зняли маски.
Так ось, в призначений день, ввечері вони приїхали. Ми сіли за стіл, і батьки Ігоря і він сам стали розповідати, як у кого справи, що нового, задавали питання і мені, але мама Ігоря сиділа і майже нічого не говорила і на обличчі було видно, що вона зовсім цій вечері не рада …
Через півтори години батько Ігоря попросив допомогти йому щось з мобільним подивитися, а я пішла мити посуд. Через кілька хвилин до мене підійшла мама Ігоря і попросила з неї вийти на сходи поговорити, я погодилася і пішла.
Ми тихо вийшли, що чоловіки навіть не помітили, напевно … Там його мати без криків попросила мене відмовитися від весілля і залишити її сина. На що я не знала, що відповісти, але сказала, що ми кохаємо одне одного.
Мати його сказала, що я не пара йому і у нього є інша дівчина, я не повірила їй і сказала, що вона бреше і просто хоче нас посварити, але у неї нічого не вийде і тут сталося непоправне, вона змінилася в обличчі і штовхнула мене … я стояла поруч зі сходами і шкереберть полетіла в низ.
Що було далі я не знаю, я прокинулася вже в лікарні. Зі мною сиділи поруч батьки і сестра і плакали. У цей момент у мене дуже сильно боліла голова, але найголовніше я не відчувала ніг … спочатку я подумала, що вони затікли і сказала мамі, мама пішла покликала лікаря, який щось поробив і пішов …
Через день я дізналася, що я не зможу ходити … Ігор до мене приїжджав кілька разів до лікарні, а потім перестав відповідати на дзвінки …
Ось так і закінчилася наша з ним історія, зараз я все так само прикута до івізка, і лікарі нічого не можуть зробити. А я не знаю, як почати жити знову.
