Коли Іра приймала пропозицію руки і серця Артема, про непростий характер майбутньої свекрухи вже чула. Виходячи заміж вона так хотіла знайти щастя, що закрила очі на все. А дарма

А свекруха не злюбила її відразу. Не помітити цю неприязнь було досить складно.

Після весілля молодята вирішили не орендувати житло, а накопичити на перший внесок по іпотеці. У зв’язку з цим довелося тимчасово розміститься у Марії Сергіївни. Кімнатка їм дісталася простора і світла, Іра не довго думаючи вирішила навести в ній свої порядки: поклеїти нові шпалери, повісити штори.

Дізнавшись про плани невістки, свекруха злобно процідила, що квартира не її, господарювати нічого. Ось своє придбаєте, там вже господарюйте …

Ірі довелося змиритися, принаймні Артем про це попросив. Десь в глибині душі молодої жінки жевріла надія, що вони помиряться. Але реальність поки не радувала.

Люблячи одного чоловіка жінки стояли по різні боки барикад.

Свекруха з самого ранку стежила за Ірою, чіплялася до всього: не так попрасувала речі сина,  пересолила борщ, погано витерла пил і так до нескінченності. Їй чогось потрібно було знати абсолютно все про її плани на день. Вечорами Ірина тихенько плакала в подушку, руки вже опускалися від безсилля, навіть розмова не клеїлася, що вже там було думати про те, як налагодити стосунки.

Через півтора року молодим вдалося купити квартиру, Іра стала збирати речі, не чекаючи закінчення ремонту. Хотілося видихнути і почати спокійне життя без неї. Але жінка рано раділа …

Практично на наступний день після переїзду Марія Сергіївна, відкрила двері своїм ключем (звідки у неї з’явився комплект залишилося загадкою), і все почалося заново. Вона тепер могла собі дозволити прийти коли їй заманеться, поводила себе як господиня. Могла лазити по шафах, перевіряти речі сина на чистоту, підійти і заправити ліжко, або підправити плед на ньому.

Один раз Іра спробувала протестувати, але почула на свою адресу багато «хороших» слів. Було таке відчуття, що заміж вона вийшла не за Артема, а за його матір.

– Так, Ір вона буває нав’язлива, але це ж моя мама, що я зроблю? – дивувався чоловік.

– Попроси хоча б попереджати про свої візити.

– А якщо мама образитися?

– А про мене ти зовсім не думаєш? Якщо ображуся я?

Коли терпець увірвався остаточно, Іра вирішила піти на наступну хитрість: викинула свої ключі, купила новий замок, залишивши тільки два комплекти. Свекруха природно залишилася без них.

Звичайно ж чоловік все зрозумів, але виду не подав. Цілий місяць Ірина відпочивала і раділа життю без Марії Сергіївни. Ох і образилася тоді свекруха, але йти просити вибачення Іра поки не збиралася. Артем же переживав за матір, але правильно вважав, що цей період піде всім на користь.

І ось рівно через місяць Іра їй зателефонувала, запросила на чай з пирогом. Того вечора вони вперше душевно поговорили, але треба сказати свекруха продовжувала триматися відсторонено.

А коли через пару місяців молода жінка повідомила новину про майбутнє поповнення в родині, Марія Сергіївна обняла її і навіть розплакалася. Народження дочки і зовсім змінило все. Тепер сім’я живе дружно, свекруха і невістка називають одна одну мамою та донькою.