fbpx

Коли мені виповнилося 20 років, зрозуміла, що мені набридло бути другим сортом в сім’ї. Зібрала речі і переїхала в інше місто. Мене ніхто не вмовляв повернутися. А зараз я усім винна щось

Все своє дитинство відчувала себе непотрібним дитиною. Заміж мама вийшла тільки тому, що була вагiтна мною. Через три роки народилася Аліса. Вона була планованою, бажаною дитиною. До неї все сімейство ставилося з придихом.

Будучи ще дитиною, Аліса проявляла наполегливий і егоїстичний характер, але це тільки розчулювало моїх батьків. Джерело

Їй було дозволено все. Хоче вона іграшку дорогу, будь ласка, вона ж молодша, говорили батьки, купуючи мені ляльку, на яку залишилися гроші. Аліса була на першому плані. З нею робили уроки, водили в секції, милувались її блакитними очима.

Мені доводилося самій пробивати дорогу в життя. Сама шукала собі заняття. Записалася в безкоштовну секцію шахів, в школі була зразковою ученицею. Вступила до університету, постійно підробляла. Але це сприймалася, як належне.

Аліса виросла справжньою красунею. Батьки і всі родичі нею захоплювалися. Завдяки батькам вона отримала золоту медаль в школі. Вступила до університету на платне відділення.

Коли мені виповнилося 20 років, зрозуміла, що мені набридло бути другим сортом в сім’ї. Зібрала речі і переїхала в інше місто. Мене ніхто не вмовляв повернутися. Періодично дзвонила батькам. Але вони були холодні до мене, постійно розповідали про успіхи Аліси.

Вийшла заміж, народила дітей. Своїх синів люблю однаково. Ми з чоловіком фінансово спроможні люди, займаємося бізнесом. Батьки мої постаріли. У тата стався інcульт, і його паpaлізувало. Стала допомагати батькам фінансово. Аліса проживала разом з ними. Заміж так і не вийшла.

Каже, що не змогла знайти гідного її краси чоловіка. Приїхавши в черговий раз, додому, мама стала мене дорікати в тому, що я недостатньо їм допомагаю. А я сказала, що Аліса теж їхня дочка і вона повинна доглядати нарівні зі мною. Ми посварились.

Читайте також: Прийшов передвесільний вечір. З міста приїхали батьки. Сeрце розривалося від щастя. «Ніка вагiтна … від твого Івана. Завтра буде весілля у Ніки. Добре, що статурою ви однакові. Або ти хочеш зруйнувати сестрі життя?» – підозріло оглянувши дочка, сказала мати

Плакала на плечі свого чоловіка і розповідала про своє дитинство. Вони все своє життя присвятили Алісі, нехай вона їм зараз і допомагає. Я, отже, занадто багато для них роблю. Гроші надсилаю щомісяця, вони в моєму дитинстві для мене такого не робили.

З 14 років працювала, то собак вигулювала, то квартири прибирала. Все найкраще для Аліси було, а мені обноски від маминих подруг. Не пам’ятаю жодної нової речі, що була куплена батьками особисто для мене.

Більше приїжджати до них не хочу. Надсилати гроші буду, але бачити їх не хочу.

You cannot copy content of this page