Ця історія сталася з жінкою, що стала матір’ю-одиначкою. Чоловік покинув ще до пoлoгів. Єдиний син, дуже хворобливий, при пoлoгах була трaвма, щось пошкодили, довго виходжували, щось не в порядку з нервовою системою. Лікарі попередили, що дитину не можна хвилювати, тільки позитивні емоції.
Син росте, запитує про тата. Мама придумала історію, що тато розвідник, зараз на завданні. Син вимагає подробиць, і мама вигадує, так що виходить багатосерійний серіал. Син не дозволяє викинути старий костюм колишнього чоловіка, так що костюм став частиною легенди.
І ось синові вже 5 років. Одного разу він гуляє біля будинку, мама дивиться за ним з вікна, справа до вечора. Раптом син ненадовго зникає з поля зору, а потім забігає додому і збуджено кричить: «Мама, я тата знайшов.» Мама заспокоює його, але він не слухає, кричить: «Він пopaнений, він там лежить, треба швидше його забрати,» – і тягне маму на вулицю.
Мама не може його заспокоїти, йде з ним на вулицю. Син тягне її на смітник – там звичайна справа: лежить п’янuй брудний бомж, фізіономія пoбuта, але живий, ворушиться.
Читайте також: Вона мені потрібна навіть зараз, хоча у мене є дружина і син. Звичайно, я сам у всьому винен, тільки від цього не легше
Мама намагається відвести дитину, але той близький до істерики: «Це пopaнений тато.» А дитини хвилювати не можна. Мама вирішує завести бомжа додому, може бути погодувати, поки дитина заспокоїться да ляже спати, потім бомжа спровадити, а вранці синові сказати, що тато знову пішов на завдання. Вони удвох піднімають бомжа, він сумирний, щось мукає, але потихеньку йде.
Завели його додому. Мама каже синові: «Зараз тато прийме душ потім повечеряє, але йому заважати не можна, так що лягай поки спати.» Але син все ще близький до істерики: «Ні, я буду тільки з татом.»
Разом заводять його в ванну, мама абияк роздягає бомжа, заштовхує його в ванну, включає холодний душ. Бомж нічого не розуміє, але під холодним душем трохи приходить в себе, щось бурмоче. Мама наказує йому: «Мийся, потім поговоримо».
У цей час син тягне у ванну костюм колишнього чоловіка: «Тато, одягайся.» Бомж злегка приходить до тями, нічого не розуміє. Мама жорстко говорить бомжу: «Переодягайся, і нічого не питай».
Синочок тягне бомжа на кухню: «Мама, тато хоче їсти». Мама змушена виставити їжу. Син захоплено підкладає бомжу шматочки. Бомж їсть, поступово приходить до тями.
Мама намагається укласти сина спати, але він вимагає, щоб тато спав поруч. Мама змушена постелити на підлозі, сама в напівдрімоті вартує, як би чого бомж не викинув.
Вранці та ж історія: син веде гостя в ванну, дає мамину бритву, потім годує його сніданком. Але тепер уже гість не виглядає бомжем: виспався, вимитий, поголений, в хорошому костюмі – вид досить пристойний.
Вибравши момент, гість намагається з’ясувати, в чому ж справа. Мама пояснює. Потім гість йде, давши чесне слово синові, що йому треба виконати невелике доручення, і він до вечора обов’язково повернеться. І дійсно повернувся. Але приїхав на машині, з квітами для мами.
Історія виявилася досить звичайною. Він – заст. директора досить великого заводу в їхньому місті, розлучився, став міцно пuтu. Після чергової п’янкu відстав від товаришів по чaрці, не пам’ятає, як опинився на смітнику побuтuм.
Тепер вони живуть гарною родиною, народився другий син. Перший син зміцнів, зараз йому 8 років, розповідає всім, що його тато раніше працював в розвідці, а тепер, після поранення, працює на заводі.
