Ми з чоловіком розлучилися багато років тому, тепер у мене інше кохання, чоловік, шлюб. Син дуже тяжко переніс наше розлучення з його батьком, навіть хотів залишитися жити з ним, а зараз часто спілкуються. Я не втручаюся, не заважаю, розумію, що хлопчику необхідне спілкування з батьком, а ще з його не легким характером сама я не впораюся. Крім того, він не знайшов спільної мови зі своїм вітчимом, і це окрема проблема.
Спочатку мій другий чоловік намагався потоваришувати з моїм сином, але той з ним тільки сперечається, грубить і категорично відмовляється нормально з ним спілкуватися. Згодом чоловік зайняв нейтральну позицію і залишив його в спокої. Але періодично між ними ще никають сутички, а останнього разу взагалі ситуація вийшла з під контролю. І не з боку вітчима, як ви, напевно, подумали, а навпаки – мій шістнадцятирічний син добряче приклав сили і поцілив чоловіку прямо в плече.
Причиною стала абсолютно невинна фраза про те, що мій син такий же впертий, як і його батько. Реакція була абсолютно непередбаченою: син спочатку в грубій формі виштовхнув вітчима з кімнати а потім ще й сказав, що якщо ще подібне почує про свого батька, буде йому не переливки. А він може, тому що з дванадцяти років займається боксом.
Мені ледве вдалося заспокоїти коханого. Звичайно, для будь-якого чоловіка отримати тумаків від підлітка – величезне приниження, і, в теорії, я просто повинна стати на його бік. Але таким чином я зовсім зіпсую відносини з дитиною, не хочу і не можу цього допустити. Тому я не знаю, що робити, як згладити конфлікт між двома дорогими мені чоловіками. Я не готова зробити вибір між чоловіком та сином.
