О, верховні Апостоли: Петре, віри Христової непохитна подоба, і Павле, солодкоспівана ластівка вчення Господнього! Почуйте дітей ваших молитви і зітхання, що з серцем сокрушеним нині вам приносяться.
О сильні! Понесіть неміч нашу, не відлучайтеся від нас, щоб не відлучились ми від любові Божої, але твердим заступництвом вашим захистіть, щоб помилував Господь усіх нас.
Знаємо вас, як повноводну ріку сказань слів Христових, що лине від правдивих надр Божих і всю глибину джерела істин Богоодкровенних перед нами, що жадають їх, відкриває.
Знаємо вас, як світила, що струмені теплоти любові божественної нам з небес проливають: догоджаємо вам, що прийняли працю і піт, щоб засіяти божественне насіння вчення.
Цілуємо стопи ваші, що обійшли всі кінці землі, і з трепетом зримо голови ваші, що ви смиренно схилили до пречистих ніг Господніх.
Розчулено просимо вас, святії Апостоли, навчіть і нас схилятися перед Учителем нашим Господом.
Голод душевний наш нехай угамує Господь борошном, що сходить із самого неба, як Петрові: — ти ж, Павле, богонасичений Христових словес, постарайся і нас до третього неба піднести твоїми безперестанними молитвами про нас до Господа.
Щоб і ми там прославили з ликами ангельськими і апостольськими дивного у святих своїх Отця всіх і Господа Ісуса Христа, що Його ж послав у світ спасати і наставляти до життя вічного, і єдиносущного Їм Святого Духа.
Амінь
Фото pixabay.com
