«Молитва ─ це пожива для духовного життя» (блаженна Мати Тереза).Молитва
Що ми робимо, коли встаємо зранку: можемо потягуватися, робити ранкову гімнастику, чистити зуби, вмиватися; дехто любить подивитися у вікно, яка там погода або увімкнути телевізор, щоб подивитися як там поживають інші.
Можемо побажати комусь доброго ранку. А можемо помолитися і подякувати Богові за прожиту ніч.
Так, зупинитись на хвилю і подякувати.
Хтось скаже: запізнююсь на роботу чи навчання або я ще маю відвести дитину дитячий садок, день тільки-но почався, а в мене вже багато пpoблeм, або хтось скаже, що помолиться по дорозі чи в маршрутці.
Здається, останній варіант кращий, як нічого.
Аж тут зустрічаємо знайому чи знайомого і забуваємо про Господа, а Він чекає, можливо і не перший день.
Хоче, щоб ми з ним порозмовляли, сказали кілька щирих слів, жили з думкою про нього, адже Він завжди поруч, на всіх наших життєвих дорогах.
Він вміє радіти і cумувaти разом з нами, але найбільше хоче спілкування, розмови у молитві, у щирій синівській вiддaнocті, з відчуттям любові та надії впродовж кожного дня нашого життя.
