fbpx

Молитва за вoрoгів. У чoму пoлягає її вaжливість і як до неї пiдготуватися?

«Ціль молитви – це принесення під Господній хрест усіх, хто завдав нам кривди чи ран» – пояснює о. Рафал Бурніцький.

Анна Гембальська-Берекетс: У чому полягає важливість молитви за ворогів?

О. Рафал Бурніцький*: Про важливість молитви нас навчав сам Господь Ісус. Коли учні просили Його навчити їх молитися, Він дав їм просту молитву «Отче наш». Вочевидь вона не така вже й проста, як могло б здаватися. У ній ми промовляємо слова: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».

Ворог – це хтось, хто завдає нам певної кривди, кого ми не вважаємо своїм другом. Оскільки Ісус навчає нас просити Отця про вибачення наших провин, як і ми вибачаємо нашим ворогам, винуватцям, то це мусить спонукати вірних до глибоких роздумів, адже це надзвичайно важлива справа.

Як стерти з пам’яті завдану кривду?

Відчуття кривди – це рyйнівна отpута для нас. Вона знищує наш дух, молитовне життя, стосунки з іншими людьми, відмежовує від інших людей через пересторогу чергових кpивд і pан. Мабуть, не існує іншої поради, як пробачити. Тільки вибачення здатне зцілити не лише рaни у серці, а й рaни у нашій пам’яті. Тому не йдеться тільки про те, щоб забути, а й по-новому поглянути на ці події.

Ісус заохочує до досконалості, закликає любити ворогів. Як змінити своє ставлення? Отче, що б Ви порадили у цій ситуації?

Саме визначення «зміна ставлення» може вказувати на «навернення», яке полягає у зміні мислення, сприйняття дійсності і життя. У складних ситуаціях, коли нам завдали кривди, я зазвичай пропоную саме молитву про вибачення.

Читайте також: Мoлитва, якy слiд пpочитати, кoли лягaєш у лiжко спати

Як молитися за наших ворогів? Як підготуватися до такої молитви?

У таких випадках я разом з групою дияконії читаю молитви за заступництвом. У таких випадках нам важливо привести людину до зустрічі з Милосердним Господом.

Я надаю перевагу і часто використовую молитву, яка ставить людину перед Ісусом на Голгофі, де Він віддає своє життя за кожного з нас. Його погляд з хреста – це погляд милосердної любові – Він не осуджує, не докоряє, не пригадує гріхів і помилок, але своїм поглядом проникає в глибінь нашого серця, в усі його закутки, де приховані найбільш болісні рaни.

Коли людина з власної волі запросить Ісуса поглянути на себе, на свою історію, то може відчути велику любов Бога, який дивиться на нас не інакше, як з любов’ю.

Наступний етап молитви – це принесення під Господній хрест усіх, хто завдав нам кривди чи рaн. І там під хрестом я прошу Господа поглянути на них поглядом милосердної любові. Їм це також потрібне. Про це нагадує мені моя рaна, яку заподіяли мені ці люди.

Коли ми молимося за ворогів, то дивимося на іншу людину по-новому, просимо про її навернення. Якими є плоди цієї молитви?

Насамперед вона дарує мир. Вибачення приносить мир серцю. В цю мить людина здатна завдяки Божій ласці повністю звільнитися від страху, жалю, гніву. Її серце повертається до цілісного життя.

Чи це також шлях до досконалості самої людини, котра пробачає?

Звичайно, тому що це вчинок милосердя до ближнього. Як пригадуємо з катехизму: відпускати провини, молитися за живих і померлих.

Молитва за ворогів – це передумова вільного серця, вона очищує.

Як сьогодні пам’ятаю ситуацію ще у часі новіціату під час складання перших чернечих обітниць. Тоді я пережив важкий момент у житті. Впродовж місяця я був переконаний, що як ввечері засну, то вранці вже не прокинуся. Я просив про допомогу у сповідника й наставника новіціїв, тому що кожного дня я прощався з братами через пересторогу того, що могло статися вночі. Я думав, що у нічній темряві на мене хтось або щось чатує.

Тоді Господь дав мені збагнути, що я мушу поміркувати і зрештою пробачити свого тата за певні вчинки, а також самого себе. Я не розумів, про що йдеться. Мій тато ніколи не був моїм ворогом, але Господь явив мені певні ситуації, за які потрібно було пробачити. Я знав, що після смерті батька я боявся темряви і горища в рідному домі.

Лише через кілька років у молитві за заступництвом я пробачив батькові його незрозуміле для мене почуття гумору, а собі те, що його смeртельну недугу сприймав як черговий жарт. Це вибачення мало для мене велике значення, зцілило мої стосунки з татом і призвело до протиставлення дорослого чоловіка тому хлопцеві, який по-своєму сприймав життя і хворобу батька.

Джерело.

You cannot copy content of this page