Прожив із дівчиною чотири роки. Ми любили один одного, все було добре, багато хто заздрив нашим відносинам. Ні сварок, ні будь-яких з’ясувань відносин не було, вона мені, можна сказати, присвятила своє життя випроводжала на роботу, зустрічала, прала і прасувала, у відрядження збирала і т.д.
Я свого часу думав, що так буде завжди і це межа бажань і моїх, і її. Я згоден з тим, що я не завжди міг почути, що її турбує. Жінка вона незвичайна, добра, хороша, розуміюча, завжди дасть пораду і підтримає, я вважаю її для себе ідеальною. Чого мені не вистачало?
Жили ми з нею у її батьків – дуже хороші люди: по-перше, виховали її на належному рівні, по-друге, просто золоті люди, які взяли мене, як свого сина.
Улюблена завжди говорила, що треба пожити самим, без батьків, подивитися один на одного, тому що присутність батьків у чомусь обмежує в будь-якому випадку. А я завжди відповідав, мовляв, добре, скоро квартиру отримаю і будемо жити, скоро, скоро, коли-небудь. І так проходили місяці і роки.
Робив їй пропозицію – вона відмовилася, обґрунтувавши знову ж це тим, що треба пожити окремо перед таким відповідальним кроком. Я знову не вживав ніяких заходів.
Якось поїхав я в чергове відрядження. І там якось так вийшло, що почав грати в букмекерській конторі, програвав гроші, і не маленькі суми. Вона в той час сподівалася на те, що я збираю гроші на весілля, квартиру або ще щось корисне. Сподівалася на мене, що я почну створювати умови для того, щоб вона захотіла за мене вийти заміж. А я її розчарував і підвів.
Вона почала відчувати, що щось недобре з нами відбувається, але я говорив, що вона помиляється і це у неї від того, що вона цілими днями сидить в дома. Радив піти на роботу, щоб не відвідували погані думки.
Якось після конфлікту, я зібрав свої речі і пішов зі словами, що винайму квартиру і будемо нарешті жити разом тільки вдвох. Але все це було дуже схоже на розставання. Я зняв квартиру, вона до мене приїжджала і досі приїжджає. Але одного разу сказала, що більше мене не любить.
У підсумку вона пішла. І як тільки це зрозумів, почав діяти перестав грати. Незабаром отримав квартиру, вона навіть приїжджала допомагати мені робити ремонт, разом вибирали шпалери і меблі. Але тепер вона не хоче жити зі мною. Вона більше не бачить в мені того чоловіка, яким я був раніше, не бачить майбутнього у наших відносин. Пропонує два варіанти: вільні відносини і розлучитися остаточно. Ні перший, ні другий варіант я не підтримую. Я власник – або моя, або нічия. Я кохаю її. І те, що я сильно її люблю, я зрозумів тільки після того, як зрозумів, що втрачу її.
Здається, вже пізно і нічого не виправити. Так, ми бачимося, гуляємо разом, по магазинам ходимо, але між нами немов айсберг. Але ж вона мене попереджала, щоб я її не обманював. Але я брехав, не думав, що творив. Шансу все виправити вона мені не дає, мовляв, обдурив один раз – обдуриш і другий.
Що мені робити, як повернути її? Я дуже переживаю і навіть не уявляю, що тепер робити. Втратити її остаточно або погодитися на вільні стосунки?
Фото спеціально для Osoblyva.com
