fbpx

-Наші провінціалочки дрімучі на все готові заради столичної прописки. Контраст між віртуальним та реальним співрозмовником був просто вражаючий

Із Сергієм я познайомилася в чаті. Ви не знаєте що таке чат? Це такі сайти для спілкування, де збираються люди за інтересами, за віком або за цікавою для всіх темою. У моєму чаті перебували, в основному, самотні жінки у віці «сильно за тридцять». При появі Сергія, жіноча частина чату завжди радісно пожвавлювалося. Відчувалося, що він користується особливою популярністю. Несподівано Сергій став приділяти мені увагу, потім ми стали спілкуватися приватно. А, через якийсь час, він запросив мене в кафе. Я погодилась.

Напередодні зустрічі я дуже хвилювалася – гарненького личка в мене ніколи не було, а з віком і фігуру втратила, так що здивувати улюбленця жінок мені було нічим. А при зустрічі. Не знаю, як він, але я очікувала більшого. Сергій так впевнено вів себе в чаті, що я уявляла собі щось середнє між Шварценеггером і Річардом Гіром, а прийшов чоловік років сорока з гаком, невеликого зросту, сильно пошарпаний життям і злегка нетверезий.

Контраст між віртуальним та реальним життям був просто вражаючий, і в мені прокинулася цікавість – чому ж жінки чату так тремтять в очікуванні його  уваги, в чому секрет його влади? Я почала розпитувати свого співрозмовника. Мій явний до нього інтерес підлестив Сергію, і він розговорився. Ці одкровення були настільки повчальні, що я вирішила поділитися з вами. Нашу розмова я переказую по пам’яті, замінюючи деякі непарламентські вирази.

– Сергію, скажи, чому звернув ти на мене увагу, чим я відрізняюся від інших?

Читайте також: Допомагаємо дитині позбутись слів паразитів. Кілька дієвих порад

– Ти скажи спасибі, що я з тобою взагалі зустрівся. Я з столичними не спілкуюся – у них претензій багато. А іншим варто тільки сказати, що я розлучений і живу окремо від дружини – увагу відразу забезпечено. Наші Провінціалочки дрімучі на все готові заради столичної прописки. Он на останню «Чатовку» (зустріч відвідувачів чату в реалі) приїхали відразу три мої коханки: колишня, майбутня і справжня. Вони приїжджають завжди з подарунками, хто мед тягне, хто варення, хто грибочки – хочуть вразити своєю домовитістю. Гроші пропонують, ну, в сенсі, мовляв, вони не бідні, і, якщо одружимося, зможемо почати свій бізнес, і взагалі, я буду весь в шоколаді, тільки пропиши в своїй квартирі. А я що – дурень ?? Мені і так добре. І приїжджають вони, готовенькі.

– Але ж це так природно, ми всі жінки у віці, може це наш останній шанс долю влаштувати?

– Для мене жінка хоч на пів-години старша за мене, як жінка, взагалі не існує. У мене зараз є дві «дівчинки», одній 36, другий 38 років. Навіщо мені баби то? У мене і так вибір є. До мене клеяться тітки від 15-ти до 65-ти.

– А тобі їх не шкода? Вони ж напевно потім плачуть від розчарування. Ти ж їх просто «кидаєш».

– А хто їм винен то? Мабуть, чи не принцеси, нічого про себе і уявляти. Нехай подякують, що час своє на них витрачаю, в ліжку догоджаю, по шинках вожу. Можу навіть заплатити за них. Але частіше вони самі пропонують заплатити (багатозначний погляд у мій бік). Та й смішно мені на них – ну що вони про себе уявляють то? Що я дійсно на них одружуся? Так у мене зі столиці повно! Так я захочу і до дружини повернуся! Вона теж без мене там лікті кусає! Всі ви, баби, дурепи і стерви, вам би лише грошей побільше!

Мій співрозмовник явно розпалювався, втрачаючи людську подобу. Я встала і пішла. Вперше в житті мені було приємно не заплатити за себе, врешті-решт, це мій скромний гонорар, за те, що я вислуховувала п’яний бред маленького чоловічка з великою манією величі і не меншою неприязню до жінок.

Чесно кажучи, зустріч ця на мене справила сильне враження. Я стала уважніше придивлятися до того, як спілкуються в чаті жінки, чим відповідають їм чоловіки. Після знайомства з Сергієм стало зрозуміліше, звідки береться і така невиправдана чоловіча зухвалість і самовпевненість, і жіноче всепрощення відвертої або більш-менш завуальованій грубості і хамства.

Жіноча самотність – реалії віку, важко знайти собі пару, коли просто ніде познайомитися. Спроби знайти свою половинку абсолютно природні , ось тільки. Змінити життя куди як простіше на новому місці в великому місті, де більше можливостей. Тільки чомусь це нагадує мишоловку, де замість шматочка сиру – столичний наречений з власною житлоплощею

Джерело

You cannot copy content of this page