Після одруження, ми з чоловіком заробіток кожного розподілили так: на продукти даємо однакову суму, за квартиру платим теж спільно. А решту коштів кожен витрачає як бажає. Якщо щось купуємо техніку в хату, то теж скидаємось навпіл. Чоловік був радий такому розподілу, адже тоді він заробляв в 2 рази більше за мене.
Жили ми непогано, як напевно усі, жалуватися немає нащо. Чоловік жив у своє задоволення. Відпочивав в оточенні приятелів, надавав матеріальну допомогу родичам. А також регулярно дарував подарунки, як своїм сестрам, так і мені. Все б нічого, та ось тільки, будучи людиною недалекоглядною і з широкою душею, мій благовірний нічого не відкладав.
З часом я почала заробляти більше, а от в чоловіка на фірмі стали проблеми, його хоч не скоротили, але заробітна плата знизилась. Чого не скажеш про мою ситуацію. І хоч чоловік вже трохи досяг успіху в економії коштів, зарплати на колишні зручності йому все одно не вистачало.
Ще більше він засмутився, коли згадав, що влітку добре було б куди-небудь з’їздити відпочити. Бажано на море. Але в його розумінні це було неможливо. Тому кілька днів назад він і сказав, що ми не зможемо в цьому році відпочити, просто наш сімейний бюджет цього не дозволяє.
Я зачекала кілька хвилин і відповіла, ми не їдемо, а ось я їду на відпочинок. Звичайно він здивувався. Я накопичила грошей зі своєї зарплати, і в кінці літа ми з подругами їдемо на море. Путівки ми вже купили. Це ще більше засмутило чоловіка, але він нічого не сказав і намагався не показувати цього.
Домовленість не була порушена. А я мала повне право на відпочинок. Звичайно, путівки я купила на двох. Але повідомлю йому через неділю. Нехай поки задумається, куди і скільки він витрачав грошей.
Фото спеціально для сайту osoblyva.com
