fbpx

Не так я собі уявляла цей вечір.Я завжди мріяла про біле плаття, про фату і букет нареченої. Хотіла з ним стати в церкві перед Богом. Але в Володі зовсім інші плани

Мій коханий ніяк не може зробити мені пропозиції.

Я вже і натякала йому, і подружки мої казали, смішні відео про заручини завжди скидую, і не розумію чому він досі не освідчився.

Зустрічаємось ми вже 7 років і 3 живемо разом.

Я завжди мріяла про біле плаття, про фату і букет нареченої.

Хотіла з ним стати в церкві перед Богом.

Але в Володі зовсім інші плани.

А про одруження жодного слова.

Навіть його батьки чекають, коли він жениться.

Я працюю на новій пошті, робота трохи стресова, але добре оплачувана.

Мій колега Віталік завжди жартує, що давно б вже женився на мені, але я не даю шансу.

А я чекаю пропозиції від свого Володі.

Прийшло мені смс на телефон:

” Нам потрібно дещо обговорити, сьогодні чекатиму тебе в нашому улюбленому ресторані о 20:00″

– Я аж підскочила, він точно сьогодні мені осідчиться, я на крилах щастя прилетіла додому.

Зробила зачіску, макіяж.

Я відчувала, сьогодні станеться щось прекрасне.

Червона сукня ідеально лягала по моїй фігурі, локони легко спадали на плечі, макіяж легкий, але гарно підкреслював риси лиця.

Я була на всі сто задоволена своїм виглядом.

Він зустрів мене біля ресторану, ми сіли за свій столик.

Він нервував, я теж хвилювалась.

Вечеря була смачна, але обстановка напружена.

– Я маю тобі дещо сказати. Ох нарешті цей день настав, я так довго його чекала, відповідь виривалась з мене, але я стримувалася.

– Ми багато років разом. І я не хочу більше тягнути…

Серце билося дуже часто, руки тремтіли, нарешті.

– Я тебе не кохаю більше, в мене декілька місяців є інша.

І втомився це приховувати, так жити.

Бокал з ігристим впав на підлогу, а разом з ним і моє серце.

Все розбилось на тисячі дрібних осколків.

Я вийшла вулицю, бо не вистачало повітря.

Читайте також: І коли ми збиралися їхати до онучки на день народження подумали з чоловіком що у них за столом також будуть різні екзотичні страви, тож ми підготувались належним чином, взяли конверт з грошима і поїхали в гості

Все те що ми будували роками він одним махом зніс.

І декілька місяців зраджував.

Не так я собі уявляла цей вечір. Треба декілька місяців, щоб від цього відійти. Квартира була пуста і холодна. Тепер треба вчитись жити самій.

Автор: Настя

Історія написана спеціально для osoblyva.сom