У своєму житті я ніколи не думала, що зв’яжусь із розлученим чоловіком. І тим більше ніколи не збиралася виховувати його дитину або приймати в сім’ю.
Але вийшло так, що зустріла і закохалася саме в такого.
З колишньою дружиною в нього були дуже холодні стосунки, маленького сина бачив час від часу. Але вони жили у його квартирі, купленій до шлюбу, жили на його гроші повністю, оскільки вона була у декреті.
Сам він винаймав окрему квартиру, оскільки колишня дружина відмовлялася жити з ним, а виганяти її до батьків чи сестри він не став.
Коли ми зустрілися, впізнали одне одного краще, стали разом жити, я почала поступово пізнавати його ситуацію. З грошима теж було не дуже легко, адже майже всю свою зарплату він віддавав колишній дружині.
Оплачував квартиру та всі додаткові витрати. А нам потрібно платити за оренду, продукти, машину, і грошей зайвих зовсім не залишалося.
Мене ця ситуація не влаштовувала, і він вирішив поговорити з колишньою дружиною. Домовився, щоб дитину взяли до садка, щоб вона вийшла на роботу і платила хоча б частину витрат сама. Але вона так звикла жити на його шиї, що відразу вибухнула сварка, де чимало невтішних слів було і про мене.
Він ще довго намагався дійти якоїсь домовленості з дружиною, але в результаті йому довелося навіть подавати до суду, для встановлення спілкування з дитиною, оскільки вона перестала навіть відповідати на його дзвінки та змінила замки у його квартирі.
Спочатку йому було її шкода, але після втручання ще й її сім’ї, щоб він відписав цю квартиру їй та дитині, він розгнівався. Викликав дільничного та виставив їх за двері, а квартиру вирішив продавати. Я була повністю згодна з таким рішенням, тим більше, що колишня дружина на вулиці б і не залишилася.
Її сім’я цілком забезпечена і одразу прийняла її до себе. Після цього з усіх родичів на нас виливався потік негативу. За рішенням суду, сина до чотирьох років, як мінімум, він може бачити лише у присутності матері. А вона на цих зустрічах веде себе зовсім неадекватно.
Ображає, грубить. Знайшла якогось чоловіка і спеціально приходить із ним і починає просто на очах колишнього чоловіка з ним фліртувала. Виводить його з себе будь-якими способами.
Я в це не втручаюся, але через такі зустрічі мій чоловік став дуже нервовим, злим, засмученим. А я думаю, на які підлості вона ще здатна і чи варто далі продовжувати наші стосунки. Нещодавно він запропонував мені вийти заміж і поїхати з іншого міста. Залишити все позаду та почати заново. Обіцяє, що зробить усе, щоб я була щасливою. Я хоч і люблю його, але маю стільки сумнівів.
Що буде далі? Виплата аліментів до 18 років, постійні дзвінки та зустрічі, адже він не перестане бачитися із сином, а якщо в майбутньому привозитиме його до нас на кілька днів?
Все одно доведеться стикатися з його неадекватною колишньою дружиною і завжди терпіти її замашки.
Чому не можна мирно розійтися і жити кожному своїм життям?
Навіщо так низько опускатися і пакостити?
Можливо, вона досі його любить, ось і не може відпустити.
Автор: Оксана
