Одні квіти купували, інші зізнання писали. Позбутись від нахабної невістки допомагав увесь підїзд

– Ой, Степанівна, не можу я так більше. Зо світу зживе, вона мене. І син на її боці постійно, зовсім мати чути не хоче.

– Не пощастило тобі, Петрівна, з невісткою. Ось перша невістка – всім на диво була. А ти сама ж її вижила.

Проходячи повз сусідок, я згадала Наташку, першу невістку Петрівни. Вона працювала вчителем у музичній школі, дітей дуже любила. М’яка була, от і не витримала пресингу Петрівни, втекла.

А ось за Юлю, другу дружину сина Петрівни, весь будинок сімейство це ненавидів. У Юлі було двоє дошлюбних дітей, і тряслася вона над ними як курка над яйцями. Була Юля типовою, як зараз модно говорити, «яжмамкою». Свого старшого, хлопчика 8 років, Юля вигулювала за ручку. Абсолютно все, що знаходилося на дитячому майданчику, сприймалося нею як особисто її майно. Вона сама особисто відбирала у малюків в пісочниці машинки і лопатки для свого чада.

На обурені претензії адекватних мам, Юля тут же кидалася з кулаками і криком кричала. Юля ні в що не ставила ні чоловіка, ні його маму, в квартирі якої вона жила. Вона кричала, хамила. Бувало й бuла свого чоловіка. Цілими днями з їх квартири лунала лайка.

Але варто було комусь із сусідів видати хоч звук, Юля тут же кидала все і бігла карати порушника. Мені зовсім не пощастило – вищезгадана особа жила прямо піді мною. Мені було велено навчитися літати, адже топаю я як борець сумо. Мені не можна змивати воду в тyалеті, адже у них після цього будинку гуркіт, як близько Ніагарського водоспаду. Музика та фільми – теж під забороною. На будь-який шум, неадекватна сусідка тут же ломилася в двері моєї квартири. Вона кричала, бризкаючи слиною. Вона погрожувала поліцією, МНС, податковою та ЖЕКом. Вона погрожувала дійти зі скаргою до президента, якщо я не перестану шуміти.

Читайте також: Вижила свекруху з власного будинку. Почувши відмову, просто oзвіріла – кинулася на свекруху з кулaками

Я побоювалася нервову бабу, намагалася не вступати в суперечку. Особливо вона ненавиділа мого сусіда навпроти. Адже він, за словами самої Юлії «продав душу, щоб управляти цією нечистю». Під нечистю розумівся добрий ротвейлер сусіда.

Сусід з собакою був, мабуть, єдиною людиною, що не боїться давати відсіч Юлі. Останньою краплею терпіння мешканців нашого під’їзду стало те, що Юля почала шастати по квартирах з претензіями, що ми підключилися до її електролічильників, і тим самим грабуємо її бідних дітей. Вона намагалася ломитися в квартири для перевірки, природно ніхто її не пускав. Тоді стали приходити дільничний і електрик з керуючої компанії.

Ми дружно вирішили провчити хамку. Взявши в спільниці Петрівну, ми стали підкидати в поштову скриньку квартири, де жила Юля, любовні листи. Ми скидалися на квіти і відправляли їх кур’єром до неї додому. Сусід з собакою вночі написав на асфальті біля під’їзду «Юля, я тебе люблю, кидай чоловіка», і підклав під двірник машини Юліного чоловіка записку. Там було всього одне слово: «Рогоносець».

Місія була виконана. Юля була зі скандалом вигнана чоловіком геть. А ми, мешканці тепер уже щасливого під’їзду, зітхнули з полегшенням. Петрівна кожні вихідні пригощає нас пиріжками. І невпинно дякує за позбавлення від нахабної невістки.

Джерело

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram