Я покохав її в школі. Така синьоока красива дівчина.
Спочатку вона всіляко мене уникала, ми навіть не спілкувалися толком. Але десь у випускному класі я таки добився свого, і ми почали зустрічатися.
Я любив її всі своїм серцем. Писав вірші, чекав під воротами дому. Проводив з клубу.
Ми гуляли літніми вечорами біля озера. Зимою грілися в обіймах. Я чекав кожну мить, кожну секунду її погляду. Навіть до церкви ходив, бо там була вона. І я міг спокійно півтори години спостерігати за нею.
Коли закінчились шкільні роки, ми розʼїхались по різних навчальних закладах.Але продовжували зустрічатися на вихідних.
Я завжди жартував, що вона буде моєю дружиною, у нас буде купа діточок, ми будемо сидіти всі разом на печі, і їсти пиріжки.
Я хотів, уявляв, мріяв і тоді був впевнений, що ми на все життя разом.
Читайте також: Поїхала дружина з подружкою на море і там все почалося, закрутила-а, ох і всього вилізло згодом. Чоловік про все дізнався
Я так любив як пахне її волосся. Вона була така ніжна, така єдина і неповторна найдорожча людина для мене у світі.
Але молодість, імпульсивний характер, можна сказати, і зайва оковита зруйнували все, що я мав.
Одного разу вечором я побачив її в компанії наших спільних друзів, перед тим хтось пригостив мене міцним напитком. Признатися, тверезим я не був.
Я чув її сміх, в компанії були самі хлопці, мені на секунду здалося, що її обіймає мій друг. Я підійшов, вдарив його, і дуже сильно штовхнув свою дівчину. Я замахнувся на неї, але мене вчасно зупинили.
Найгірше, що на ранок я не пішов просити пробачення, я втік. Ще напередодні друг пропонував поїхати на сезонні роботи до Одеси. Я подзвонив йому, і в той же день поїхав.
Я дуже злякався. Я не знав що робити. Я боявся її родини. Я боявся подивитися їй в очі. Я просто зник на півроку.
Я мучився, і не спав ночами. Я все прокручував і прокручував свою поведінку. Я думав як вона почувається, думав як їй боляче.
Міліон разів набирав номер, але духу подзвонити не набрався. І це було найгірше моє рішення.
Коли я повернувся, в селі її не було. Вона не виходила нікуди. А коли одного разу ми таки зустрілися, я благав на колінах, намагався все пояснити. Але було вже пізно.
Вона не пробачила мені. Вона сказала, що хоче щоб я терзався так, як вона, коли я просто зник.
Я потім ще багато разів пробував, благав і просив. Але вона так і не змогла мене простити.
Тепер, коли ми маємо сімʼї, діти, і власні життя, я думаю, як би все склалося, якби тоді я був мужнішим, та мудрішим.
Я так і не розлюбив її. Я маю жінку, і коли вона кричить і свариться, я завжди мовчу. В мені тоді щось надломилося, я помилився. І не зміг нічого виправити.
Тягар загубленого кохання зі мною все життя.
Я не можу собі пробачити. Я був дуже молодий і без досвіду. Так кохають лиш раз у житті, і я все зламав.
Пробач. Прости…
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Автор: Mavka
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
