Особлива – Сторінка 370 – Тільки для жінок

Він пішов, лишивши листа: “Не шукай мене, усе забрав по закону…”

Він пішов, лишивши листа: “Не шукай мене, усе забрав по закону…” Коли Варвара повернулася

— Та що ти! Звісно, побачила! Я була з нею поруч весь останній місяць. А все тому, що вона вже не могла мені заборонити. Була в такому стані, що іноді не пам’ятала навіть власного імені.

— Та що ти! Звісно, побачила! Я була з нею поруч весь останній місяць.

— Бабуся мене до вас послала. Я Орися, Кузьміних дочка. Мама у нас захворіла. Другий тиждень з ліжка не встає, кашляє. Лікар сказав, що сьогодні ніч вирішальна. Бабуся їй на шию хрестика татового наділа, а ікон, щоб помолитися, у нас у хаті немає. Ось я до вас і прийшла. Не можна мамці вмирати, пропадемо ми без неї. Від тата листів третій місяць немає, Степан маленький, бабуся ледве ходить. Навчіть мене, як у Богородиці попросити, щоб мамка видужала й не хворіла більше.

— Бабуся мене до вас послала. Я Орися, Кузьміних дочка. Мама у нас захворіла.

— Перепишіть. На кого хочете. Я більше не прийду. Вона встала, взяла сумку й пішла. Галина Петрівна кричала вслід: — Ти що, серйозно? Ти ж без квартири залишишся! — Я вже давно без матері, — тихо відповіла Дарина й зачинила двері

Дарина стояла в коридорі старої хрущовки на Троєщині й тримала в руках ключі так

Сестра одразу почала кидати на нього неоднозначні погляди. Віка ревнувала, а потім пішла в кімнату. Через деякий час почула Машчин крик. Віка кинулася на кухню

Сестра одразу почала кидати на нього неоднозначні погляди. Віка ревнувала, а потім пішла в

Ніна не знала про його зради, навіть не здогадувалася. Петро ж сам не міг пояснити своєї поведінки. Вибираючи одну з двох, він не міг вибрати

Ніна йшла вулицею свого рідного села, гордо піднявши голову, попереду несучи свій живіт, наче

Свекруха побачила те, про що ніхто не здогадувався. Син не знав, що дальше робити з дружиною, виганяти чи миритися

Марія Іванівна була гордістю свого маленького містечка. Не завдяки статкам чи високій посаді, а

– Навіть не думай вірити словам Тараса.- А може він і справді одумався і і хоче повернути сім’ю.- Та яку сім’ю, у кожного нормального чоловіка є інстинкт збереження сім’ї, а от у Тараса то інстинкт самозбереження

Світлана стояла біля вікна своєї нової трикімнатної квартири на Печерську й дивилася, як за

Кирило вже місяць залицявся до неї. Непоганий хлопець, але одружений. Він вішав їй локшину на вуха, що перебуває в процесі розлучення

Інга їхала в автобусі додому. Краплі нудного осіннього дощу розпливалися по запиленому склу, спотворюючи

Я потрапила до лікарні. У Славка розв’язалися руки. Він незабаром пішов до тієї ділової дівчини

Забудь, що в тебе була дочка, – сказала, ніби відрубала, моя донька Катря. Все