Світлана була в щасливому, як їй тоді здавалося, шлюбі. Троє дітей, розумних і красивих, чоловік на хорошій посаді, хороший достаток в сім’ї.
Сама вона приваблива жінка, нехай і з невеликим зайвою вагою, та й господиня вона чудова. Чоловіка дуже любила і довіряла йому.
Але він раптом став підозрілим, то пізно повернеться, то з телефоном піде розмовляти в далеку кімнату надовго, то вечеряти відмовиться, грошей став давати мало і під звіт, квіти і подарунки залишилися в далекому минулому.
В результаті підозри підтвердилися, вночі на телефон прийшло смс, коли чоловік спав мертвим сном після банкету.
Дружина не втрималася і подивилася, занадто багато підозр було останнім часом …
Коханкою виявилася колега по роботі, як це часто буває, молода і приваблива жінка. В смс було написано: «Коханий, солодких снів, побачимося на роботі, дуже сумую».
Це був страшний удар для Світлани. Всі 12 років вона була надійним тилом для свого чоловіка, терпіла все його зриви, нapoджувала йому дітей, так як він хотів велику сім’ю, кинула інститут і тепер все?
Вночі вона не змогла заснути, а на ранок не витримала і сунула телефон під ніс чоловікові. На подив він спокійно сприйняв новину що дружина в курсі його коханки і знизав плечима.
Тоді Світлана запитала: «Чому?». Відповідь її розчарував: «Ти стала старою, товстою і непривабливою. І більше мені не потрібна. Але я дуже люблю дітей, та й з тобою мені добре і зручно, тому залишимо все як є».
Від такого відвертого цинізму Світлана остовпіла.
Всі роки починань, підтримки, нapoдження дітей перекреслив трьома фразами. Першою її реакція була кинути телефон в обличчя чоловікові, зібрати дітей і виїхати до мами. Але поміркувавши, зрозуміла це не вихід.
Тулитися в маминій однушке вчотирьох, зривати дітей з престижної школи, залишити все нажите потом і працею коханці чоловіка, ні, тільки не це. Залишається терпіти і жити далі
