Після 15 років щасливого шлюбу у нас почались проблеми і я, на жаль, вибрав найгірший з варіантів: пішов наліво
– Майже 15 років ми з дружиною були у шлюбі, з них 13 – цілком щасливі. Після 7 років спільного життя з’явилися діти, дуже бажані і довгоочікувані, ми переїхали в нове житло, живи та радій. Але за зовнішнім благополуччям ховалися проблеми, почала з’являтися постійна роздратованість, рости відчуження.
І я, на жаль, вибрав найгірший з варіантів: пішов наліво, потрапив у дуже важкі стосунки. До невірності додавалося величезна кількість бруду. Дружина терпіла це дуже довго, я йшов, повертався, продовжував зв’язок, намагаючись його приховувати. Джерело
Зрештою дружина не витримала і подала на розлучення. Так майже 2 роки тому з’явився штамп, якого я дуже не хотів, незважаючи на те, що це був логічний фінал. Але тим не менше, я проводив і проводжу з дітьми багато часу, бачу їх майже щодня, справно плачу аліменти, залишив квартиру, перебравшись в батьківську.
Я намагався почати нове життя, з’являлися стосунки, але в підсумку тікав, завдаючи біль тим, від кого втікав. Останні такі стосунки тривали близько року, навіть будувалися якісь плани на майбутнє, але недавно я зрозумів, що замінити мені колишню дружину у дівчини так і не вийшло, що я думаю про те, що коли-небудь я до неї повернуся.
Треба відзначити, що колишня дружина розрив теж не пережила ще. Діти і вона до сих пір стpaждають, вона не може пробачити того, що я зробив: при цьому час від часу проскакує – може бути, коли-небудь це пройде і ми, знову ж таки, може бути, об’єднаємося. Я розумію, що це елемент маніпуляції, але намагаюся лояльно ставитися до її випадів.
Читайте також: Сиджу я під деревом, книжку читаю, а тут мій пес щось волочить: “Наpoджувала одна, в лісі, а потім пішла до річки пoзбyтись дитини”
Після останнього розриву з’явилася порожнеча. Я закреслив щось нове, що почало з’являтися з людиною, яка мене полюбила з усіма моїми такими обставинами, й гадки не маю, що робити зі старим, чи можливо там щось. Хоча б в силу того, що колишня дружина не розуміє: крім того, що послужило природним приводом для розлучення, були і явні передумови для цього, відповідальність за які ми несемо вже удвох.
Але коли мова заходить про це, розмова закінчується тим, що ми, мовляв, розлучилися, живи і радій, що позбувся поганої дружини.
Чергові нові стосунки я будувати вже не хочу, та й від тих, які щойно завершилися я отримав ще один комплекс провини, так що навіть і боюся. І не знаю, що робити.
