Всі знають, скільки речей накопичується в будинку разом з дорослішанням дітей: і одяг, і непотрібні іграшки. З цим зіткнулася і моя знайома Анна. Її синові зараз рік.
Як багато молодих мам, вона під час вaгiтнoсті змітала з полиць дитячих магазинів все, за що чіплялися очі. І те треба, і без цього не обійтися, а ось ці красиві блязкальця як не взяти? Загалом, набрала всякого добра для сина. Джерело
Ясна річ, що більшість речей або використовувалися мало, або взагалі не надягали: хлопчик швидко виростав. Я сама через це проходила.
І ось нещодавно подруга Ганни урочисто оголошує своєму найближчому оточенню, що вони з чоловіком чекають дитину. Всі, звичайно, за них раді, вітають.
На черговому чаюванні у Анни дівчата обговорювали вaгiтнiсть і материнство. Анна давала подрузі цінні поради, як більш досвідчена. І ось коли мова зайшла про всякi дрібнички для дитини, подруга, проста як дві копійки, заявляє:
– Ви тільки речі дитячі нікому не віддавайте, ми їх у вас заберемо. Вам же все одно вони не потрібні вже.
Під речами подруга мала на увазі і одяг, і брязкальця, і навіть дитячий манеж. Але ось у чому заковика: Анна не збиралася це комусь віддавати. Вона все це хотіла виставити на продаж, тому що речі купувала не найдешевші, стан у них хороший, тому просто так віддавати їх комусь вона і не думала.
Анна акуратно натякнула про це своїй подрузі, а та одразу встала в позу ображеної:
– Всі мами одна одній непотрібні речі віддають, а ти подрузі поскупилася на одяг. І я не для себе ж прошу, а для дитини. А тобі аби вигоду витягти! Не очікувала від тебе.
Анна, особливо не церемонячись, розпрощалася з подругою, а потім – сюрприз! – їй дзвонить подружкин чоловік і починає її вичитувати, мовляв, як же так, подругу образила, а вона вaгiтна, їй нервувати не можна. Тобто винуватою виявилася в підсумку Анна.
Але чи є тут її вина? Я вважаю, що ні. Вaгiтність, звичайно, стан делікатний, але не настільки, щоб ходити навколо вaгiтної навшпиньки і боятися дихати.
Анна і її чоловік купували всi дитячі речі на свої гроші, а значить тільки їм вирішувати, що з цими речами робити: продати, віддати або викинути на смітник. А ось подруга Анни – звичайна маніпуляторrа.
Спочатку вона звинуватила Анну в бажанні отримати вигоду, хоча сама була не проти розжитися дрібничками безкоштовно. А потім через чоловіка спробувала викликати в Анні почуття провини за неналежне ставлення до вaгiтної.
Пам’ятайте: якщо на вас ображаються, намагаються звернутися до вашої совісті і викликати почуття провини, не обов’язково це означає, що ви дійсно в чомусь винні. Намагайтеся подивитися на ситуацію з боку, оцінити її не емоційнo, а логічно. І якщо вашої провини реально немає, то і переживати немає причин. Нехай переживає маніпулятор, що не зміг досягти своєї мети.
