Протягом п’яти довгих років я був закоханим в дівчину, але для неї я був лише найкращим другом. Це були самі нестерпні стосунки в моєму житті. Я декілька разів зізнавався їй в своїх почуттях, але все марно. На деякий час ми переставали спілкуватися, а потім все починалося заново.
Коли згадую той період свого життя, аж мурашки біжать по шкірі. Я хотів стати для неї кимось більшим ніж просто другом, але їй було байдуже.
Той день я запам’ятав на все життя, коли вирішив повністю припинити спілкування з коханою. Я був подавленим як морально так і фізично, заблокував її в телефоні, соціальних мережах, нічого не пояснюючи.
Неочікувано, але наступний місяць видався дивовижним. В мене з’явилося вдосталь вільного часу, я не сидів на місці і розважався по повній, щоб менше думати про неї. Вийшло навіть краще, ніж я очікував. У кінотеатрі я випадково розлив каву на гарненьку, милу дівчину. І хоча наше знайомство відбулося не з самих приємних моментів, але я хотів вибачитися за зіпсовану сукню, і запросив її ввечері в кафе.
Я й сам не помітив, як почав закохуватися в нову знайому. І головне вона мені відповідала взаємністю. взаємністю.
