В один день моя кохана Маринка дуже змінилася. Стала якась задумлива, у неї з’явилися «свої» справи, в крадькома від мене вона кудись ходила. Мене взагалі ніби не помічала. Так тривало уже тижнів зо два.
І ось в один з вечорів вона пішла зустрітися з подругою в кафе, неподалік від нашого будинку.
Чомусь вона знову попросила мене її не зустрічати. Але на вулиці вже почало темніти, і я через деякий час вирішив їй зателефонувати.
Коротко поговорили, я сказав їй, що кохаю, чекаю її додому і смажу нам її улюблену картоплю.
Натиснув на гучномовець, щоб краще чути її слова, бо через тріск на плиті, було дуже шумно.
Попрощалися. Секунда, дві … Я почув, як її подруга сказала: «І коли ти збираєшся йому розповісти?» Я затих, і зрозумів, що моя дівчина забула вимкнути телефон, і я можу чути всю їхню розмову.
Я відключив картоплю. Гучномовець у мене як і раніше був увімкнений, а я стояв як укопаний біля столу з телефоном.
Вона: «Я не знаю, як йому сказати, раптом він мене кине?» Подруга: «Ти ж його добре знаєш, він ніби, порядна людина, не повинен …»
В результаті наступні п’ять хвилин змінили все моє життя. Я дізнався, що у нас з нею буде дитина!
А вона не наважується сказати, тому що не впевнена в мені, так як я досі не освідчився і не запропонував їй стати моєю дружиною!
Я тут же одягнувся, я знав, в якому кафе вони. Я був такий щасливий! Зайшов у магазин квітів, купив троянди, потім на крилах кохання полетів у ювелірний, потім в те кафе, де вона була з подругою.
Треба було бачити її здивований погляд, коли я зайшов з букетом, простягнув їй перстень і сказав: «Я все знаю, я такий щасливий, вийдеш за мене?»
Зараз вона вже не моя дівчина, а дружина! У нас двоє дітей і я неймовірно щасливий, що того вечора вона просто забула вимкнути свій телефон, інакше я б ще довго не наважувавсся би створити сім’ю!
