Я працювала над довірою свого сина з самого його народження. І продовжую. Бо знаю: вона губиться в один момент, хоча заробляється роками
1. Не смійтеся над сином!
Для чоловіка насмішка жінки завжди тpaвма, насмішка матері – це дуже глибока тpaвма. Ваша насмішка запам’ятається на все життя, ніколи не буде прощена.
2. Відповідайте спокійно на всі його запитання!
В будь-якому віці! Не знаєте відповіді – так і скажіть. Потім дізнайтеся – і дайте відповідь.
3.Просіть у сина поради, приймаючи рішення.
Так хлопчик вчиться бути чоловіком і приймати рішення, а ви демонструєте йому довіру і повагу.
4. Забудьте слова «Я ж тобі казала!».
Ви не маєте права змагатися з дитиною в чому б то не було, а «я ж казала» – це саме змагання, в якому мати радіє «перемозі» … Ви мали рацію? Радійте мовчки! Він сам все зрозуміє.
5.Хваліть його.
Захоплюйтеся, без жодних «але» .
6. Підтримуйте будь-яку його мрію.
«Хочу бути підводним археологом» – круто! Купуйте книжки по темі. А тепер «хочу бути художником». Теж – круто! Купуйте книжки по темі. А потім «хочу бути інженером» … Схему зрозуміли? Круто!
7. Якщо дитина плаче
Світ дитини ще зовсім невеликий і ви повинні його заспокоїти! Скільки б років дитині не було. Ви – зобов’язані – заспокоїти! Це Догма, Закон вашого майбутнього з ним взаєморозуміння: дитина не повинна безутішно плакати. Ніколи.
8. Не читайте йому нотацій.
9. Ви завжди на його боці.
Не тільки на словах. Але й на ділі.
Сподіваюся, тут коментарі не потрібні.
Читайте також: Пізнє каяття: «Мій син таким не буде»
