Неприємним сюрпризом закінчилися для хітровидуманого Максима «легкі стосунки без зобов’язань» завдовжки в п’ять років. Сталося це непорозуміння наступним чином.
У 25 років Максиму посміхнулася удача: у нього не стало бабусі. В результаті чого молодий хлопець, грамотно розпорядившись спадком, придбав невелику квартиру-студію і можливість будувати особисте життя. Однак пов’язувати себе узами шлюбу хитрий Максим не поспішав.
– Що мені робити нічого щою одружуватися? Поживу поки що з якоюсь без зобов’язань. Ще й прибирання в квартирі бонусом, готування, і ніякого подальшого поділу майна, виносу мозку, аліментів! – розгортав Максим перед друзями свій план завоювання світу, який здавався йому ідеальним.
На роль «якоїсь» була запрошена іногородня подруга Максима, яка має до нього явну симпатію. Не присвячуючи дівчину в свій зловісний задум, Максим зробив пару знаків уваги і прошепотів кілька ніжних слів, після чого йому залишилося тільки насолоджуватися перемогою.
А також спостерігати, як дівчина потихеньку перетягує в студію свої манатки.
Спочатку Максим думав, що ці стосунки триватимуть максимум кілька місяців, а потім він влаштує новий кастинг. Однак дівчина трапилася гарна, поступлива, господарська, з хорошим характером, а інших претенденток на ліжко-місце, з ногами і характером краще на горизонті не спостерігалося.
Тому, проживши в комфорті та затишку 4 з гаком роки, Максим був упевнений, що знаходиться на стадії стосунків «ніхто нікому нічого не зобов’язаний». Однак, яке ж було його здивування, коли дівчина піднесла йому сюрприз.
У красивій коробочці з лелеками, яку презентувала Максиму, зловісно лежав якийсь довгий папірець з двома червоними смужками. Довершувала відчуття трагедії записка: ти скоро станеш татом.
-Е … Без стосунків … Без зобов’язань … Яеяеяе … – тільки і міг придушено бурмотіти майбітній батько. Це горде звання, як показує досвід, йому належить носити не менше 18 років, хоче він цього чи ні.
І якщо з майбутнім Максима все зрозуміло без кришталевої кулі, то одне питання все-таки залишається відкритим: хто винен у цій ситуації?
Я думаю, що винні тут, як завжди, двоє.
З одного боку винна хитрість, яка завадила відразу озвучити дівчині невигідні для неї умови: жити в чужому домі, вкладатися в чужого чоловіка і перебувати в положенні чи прислуги, чи то собачки, яку в будь-який момент можна віддати назад в притулок.
Можливо, після сміливої і відкритої заяви дівчина і не стала б думати про дитину. Але, можливо, і жити б з Максимом не стала. Але ж хочеться і на ялинку залізти, і не поколотися.
З іншого боку, винна дурість. Тому що слова «мені не потрібні зобов’язання» не є надійним способом захисту, хоч сто разів їх повтори. Для цього є зовсім інші методи …
Ну а поки Максим такі прості, здавалося б, речі, не освоїв, нехай розсьорбує. За що боролися, на те, як то кажуть, і напоролися.
Фото ілюстративне
