Антон мав уже 30 років. Їздив на заробітки до Москви, і ремонти всюди поробив, і автомобіль купив, і грошей навідкладав, та для кого – незрозуміло, адже не мав ні дружини, ні дітей. Йому дуже хотілося сім’ю, тому кохану він вирішив знайти на сайті знайомств.
Після смepті батька Антон повернувся в рідне село та став жити з матір’ю, університет вирішив закінчити заочно, потім в армію пішов. Коли ж повернувся, виявилося, що його кохана Світлана вже вийшла заміж за іншого, і не за кого-небудь, а за ліпшого друга Антона. Джерело
Спочатку мати сподівалася, що все те забудеться, і скоро Антон знайде собі іншу дівчину, потім вважала, що він зайнятий по господарству, адже все сам робив без помічників. Через декілька років Антон став їздити на заробітки до Москви, а пару собі так і не знайшов.
На чужині Антон бачив, як інші чоловіки телефонують кожного дня перед вечерею дружинам, питають про діточок, і сумував. Одного разу колеги пожартували, що Антонові слід знайти собі когось на сайті знайомств. Проте Антона ще довго мучила ця думка, і по приїзду додому він заповнив анкету й став чекати на відгуки.
Невдовзі й мати помітила, що Антон з кимось весь час переписується й розмовляє по телефону. А декілька разів чоловік навідував райцентр, щоб зустрітися з новою коханою. Тому коли через декілька місяців Антон повідомив, що привезе майбутню дружину знайомитися, мати була не здивована, але дуже рада.
Ольга виявилася видною й доглянутою жінкою злегка за 30, хоча й виглядала набагато молодше. Не зважаючи на це, вона була ввічлива, працьовита та приємна в розмові. Вона не соромилася показати, що кохає Антона, і мати не могла нарадітись такій невістці.
Проте зі своєю родиною Ольга знайомити Антона не спішила. Вона бідкалася, що в них в селі стара хата, ремонти потрібно робити, що й не варто запрошувати дорогих гостей до такої розвалюхи. Згодом Ольга повідомила, що поїде на декілька тижнів додому, щоб хоч щось підремонтувати. Антон, не довго думаючи, виділив їй немаленьку суму, щоб та скоріше поверталася.
І справді Ольга не затрималася надовго, а по приїзду розповіла, що грошей вистачило навіть на новий диван, так що діти були дуже задоволені. Та й тут Антон не став ні про що розпитувати в коханої, адже вона пояснила, що то – племінники, діти сестри.
Згодом Антон знову почав говорити, що час познайомитися з родиною Ольги, проте жінка сказала, що мати себе погано почуває. Через тиждень їй хтось зателефонував, після довгої розмови Ольга повідомила, що мати помepла. Вона тут же зібралася в дорогу, Антон вивіз її до автобуса, та Ольга сказала, що забула якісь документи, і їй треба повернутися. Прийшла вона з якимось пакуночком, та Антон не звернув на нього уваги.
Після цього Ольги наче й слід простив. Вона не відповідала на телефонні дзвінки, в райцентрі, де вона винаймала квартиру її не було, а адресу батьків Ольга Антону так і не дала. Згодом чоловік виявив, що ті гроші, які він відкладав із заробітків, теж пропали разом з Ольгою.
Антон довго не хотів вірити в те, що Ольга взяла його гроші й більше не повернеться, проте заяву написав. І незабаром знайшлися й гроші, й Ольга. Кохана Антона виявилася заміжньою аферисткою. Вона таким чином «заробляла» гроші, а її чоловік та двоє дітей думали, що вона їздить на заробітки закордон.
Антон на суд прийшов з квітами, до останнього не вірив, що Ольга – аферистка. Він вислухав її сповідь та попрохав не карати суворо. Поклав квіти на лаву та вийшов із суду, щоб більше ніколи не бачити жінку, яка розбила його серце.
