Мені 67 років. Моя мати покинула цей світ півтора року тому на 87 році життя. Вона терпіти мене не могла, через те, що мене дуже сильно любила бабуся, мамина свекруха. Мама любила тільки мою молодшу сестру, яка на 5 з половиною років менша за мене. Вона ніколи не дарувала мені подарунків, навіть в мій День народження.
Моє життя було непростим. Так сталося, що я вийшла заміж за чоловіка який прикладався до пляшки. Мені було тоді лише 22, він був гарним і розумним, старшим за мене майже на 7 років. Свекруха відразу мене не злюбили. Вона вважала, що її синок повинен був віддавати всі гроші їй, а я мала ходити в університет пішки і їсти тільки те, що вони давали.
Майже відразу у нас з’явилася дитина, я хотіла повернутися до батьків, але мене не прийняли назад. Мати сказала, що у них власне горе, батько вскочив у гречку, як наслідок, було дитя, не розлучився з матір’ю тільки тому, що вона обіцяла поскаржитися в партійний комітет, а батько був на високій посаді і боявся втратити роботу.
Батько платив аліменти синові. Мати постійно помикала ним і ставилася до нього зневажливо, але відпускати не хотіла. Тата не стало в 60 років, через хворобу. Він був надзвичайно майстровитим. Власноруч побудував триповерхову дачу з каменю, гараж, човен, придбав чотирикімнатну квартиру для всієї сім’ї, включаючи мене, купив машину.
Ми з першим чоловіком повинні були переїздити в інше місто, через те, що будувався новий завод і його переводили туди працювати, також виділили нам квартиру. Ми переїхали з однорічною дитиною. Я любила свою маму, але коли приходила до неї, вона відштовхувала мене, весь час критикувала, всі мої подарунки їй не подобалися. Сестра сміялася наді мною, тому що мій чоловік майже постійно перебував у некерованому стані. Але я ж була нормальною, я вчитель англійської мови, 32 роки стажу.
Нікуди було мені піти, так і прожила з чоловіком 21 рік. Його не стало у віці 49 років від його згубної звички. Наступні 11 років я жила сама. У 54 вдруге вийшла заміж за іноземця. Другий чоловік був старший за мене, дуже хороша людина. Моя мати й сестра називали його різними словами. Сестра хотіла, щоб я покинула його і переїхала жити до мами, щоб піклуватися про неї, але мати не кликала мене.
Після того, як батька не стало, мати з сестрою почали розпродувати майно – гараж, машину, дачу, а потім і квартиру. Сестра забрала матір до себе і поселила її в гаражі, який був прибудований до будинку. Вона, до речі, дуже забезпеченою була і хитрою. Умовила матір, щоб та переписала квартиру на неї.
Я не можу пробачити їх за зіпсоване дитинство, вони навіть не дозволили мені нічого забрати з квартири. Мої книги, бабусині речі, нічого не залишилося на пам’ять.
Мій другий чоловік покинув цей світ, я не бідна людина. Мені боляче через те, що моя матір так ставиться до мене. А сестра виявилася шахрайкою.
