Моя теща, Галина Олександрівна, була у нас майже півдня. Вона із задоволенням погралась з внучкою, нагодувала, погуляла. Щось мені здавалось дивним, але я не розумів що.
Перед тим, як виходити дала пакетик, в якому лежав подарунок для Анічки. У неї був дуже поганий зір і теща подарувала окуляри. Я аж зніяковів від вчинку тещі.
– Мама, навіщо? У неї ж є нормальні окуляри.
У цей момент я штурхнув дружину.
– Дякую, мамо!
Теща посміхнулась.
– А де Анічка?
– У подруги.
– Правильно, у її віці потрібно якумога більше спілкуватись з однолітками.
Як тільки вона йшла, жінка одразу казала:
– І що це було? Навіщо їй окуляри, у нас ж є. І вони підібрані спеціально під неї.
– Ти не розумієш, твоя мама просто хотіла зробити Ані приємно. Вперше, для неї.
– Нічого незвичного не бачу. В минулий раз від Оксанки їй дісталась лялічка, теж собі подарунок.
– Ні, люба. Лялька це було “заодно”: теща купила набір ляльок для Оксани і одну Ані. Відколи у нас з’явилась Оксана вона постійно так робить. А тут раптом щось Ані, персонально їй.
Жінка нічого не зрозуміла і пішла на кухню робити вечерю. Щоразу як в полі мого зору з’являлась Галина Олександрівна мені завжди хотілось сховати старшу дочку. Вона ніби нічого такого не казала, не ображала, не била, але її неприязнь до моєї дочки я відчував постійно. А цього дня нічого подібного не було!
Аня тещі не сподобалась одразу. Мене теж. Не такого чоловіка вона хотіла своїй дочці. Мене з часом прийняла, а от Аню на дух не терпіла.
Я не просив у неї особливого ставлення і безмежної любові, але хоча б елементарної поваги. У Ані є родичі, які люблять і ласкають. А тут вона дарує окуляри спеціально для неї. Наступного дня вона захотіла погуляти з обома онучками.
– З Аньою теж? З вами точно все добре? Щось сталось?
– Сталось: ти мене пробач. Аня ні в чому не винна. Ніхто не винен. Я думала, що вона буде заважати. Що буде у тебе на першому місці, а дочка моя – позаду. Це ж живе нагадування про минулу жінку. Я злилась і з кожним днем все більше і більше. Але усе усвідомила,тому буду працювати над собою і обов’язково виправлюсь.
Я вперше подивився на тещу іншими очима і зрозумів її.
