-Жити зі свекрухою? Ти з глузду з’їхала, – подружки, з якими ми відзначали дівич-вечір напередодні мого весілля, були здивовані, – це ж кошмар, Женька з чоловіком розлучилася через його маму, а Люда живе і кожен день з мамою чоловіка собачиться.
Але у нас з Мішою була мрія: пожити трохи з його мамою і накопичити на іпотеку. Підемо в своє при першій нагоді, але якщо знімати квартиру, то збирати буде дуже важко. Джерело
Ми готові були обмежити себе у всьому, ось і весілля вирішили зробити дуже скромне, всього на 15 осіб, щоб не сильно витрачатися.
Ми працюємо обоє і домовилися не планувати дітей хоча б найближчі років 3-4.
-Ось буде своє житло, – сказав Мишко, – тоді і про дітей подумаємо, а зараз треба максимально накопичити, щоб внесок по іпотеці був не надто великим. Кабала? А що поробиш? Мама тому нас до себе і покликала, вона ж теж розуміє.
Маргарита Сергіївна зустріла нас вже приготовленою кімнатою, радо і весело. Вона була на пенсії, але жінка дуже модна, моложава, стежила за собою.
Ми жили і на перших порах мене нічого не напружувало. А потім я почала помічати, що речі в нашій з чоловіком кімнаті якось не так лежать. Навіть папери в письмовому столі, за яким мій чоловік ще уроки робив, теж були не на своїх місцях.
-Ой, я хотіла пошту перевірити, а свій ключ від поштової скриньки кудись поділа, – виправдовувалася Маргарита Сергіївна, коли я застала її під час обшарювання кишень мого пальто.
-Маргарито Сергіївно, – кажу, – ви могли прото попросити мене дати Вам ключ, а лазити по кишенях негарно.
-Так я ж не хотіла турбувати тебе просто, – сказала мама чоловіка, але до поштової скриньки так і не пішла.
Наступного разу вона залізла в мою сумочку, що стояла в передпокої. І вже не стала придумувати відмазки.
-А що такого, – знизала плечима свекровушка, – в моєму домі живете, я маю право оглянути все, що тут знаходиться, чи у тебе, дорогенька з’явилися якісь таємниці від сім’ї?
Таємниць у мене не було, але навіть в рідній домівці моїх кишень ніхто не обшукував. Я поскаржилася чоловікові.
-Ну що такого, – сказав чоловік, – неприємно, звичайно, але мама завжди так робила. Любить людина тримати руку на пульсі і тримати все під контролем. У тебе ж дійсно немає ніяких таємниць, чого соромитися?
А мені просто було неприємно і таку поведінку Маргарити Сергіївни я вважала неприйнятною. Ми почали відкрито конфліктувати з приводу мого особистого простору і вторгнення в нього свекрухи.
Тоді мама чоловіка почала все робити таємно, вона знала завжди скільки грошей лежить в моєму гаманці, що я ношу в косметичці, над яким новим проектом працюю в даний момент.
-Я більше так не можу, – заявила я чоловікові, – давай поквапимося. Я у твоєї мами відчуваю себе як в шоу «За склом», як в акваріумі в громадському місці.
Чоловік, треба віддати йому належне, з моїми доводами погодився. Адже він і раніше намагався пояснити своїй мамі неприйнятність тотального і таємного контролю нашої молодої сім’ї. Незабаром ми пішли в іпотечну квартиру.
Через два роки ми святкували ювілей мого чоловіка – 30 років, зрозуміло довелося запросити і моїх батьків, і Маргариту Сергіївну. Я пішла на кухню заправляти салати, чоловік з моїм батьком вийшли на балкон, мама прийшла мені допомогти. Ми випустили з уваги тільки маму мого чоловіка.
В цей день я готувала коханому чоловікові сюрприз, напередодні ввечері тест показав дві заповітні смужки. Коробочку з тестом, перев’язану акуратними бантиками синього і рожевого кольору, я прибрала в дальній куток мого тyaлетного столика, там чоловік точно не зміг би знайти подарунок.
Вручити його я планувала чоловікові наодинці, а рідним повідомити новину пізніше. Ми сіли за стіл, перший тост за традицією мала сказати мама іменинника.
-Синочку, – Маргарита Сергіївна підняла келих, – я хочу привітати тебе з цим чудовим днем не тільки тому, що тобі виповнилося 30 років, але і тому, що ти скоро станеш татом.
На наших здивованих очах свекруха подарувала чоловікові коробочку з тестом. При всіх. Стриматися я вже не могла. Тобто, свекруха не просто пролазила усі куточки нашої спальні, але і не запитавши мене, зіпсувала мені сюрприз для чоловіка.
-Це ви зaвaгiтніли? – кричала я, – Це Ваша квартира, щоб лазити скрізь і все перевіряти? Ви ще в кошик із брудною білизною загляньте і сюди його, за стіл, чого соромитися? Всі ж свої!
Свято було зіпсоване, маму чоловіка я вигнала зі свого будинку.
-Якщо ти хочеш зберегти наш шлюб, – сказала я, – то твоїй матері ніколи більше не буде в цьому будинку.
І так, я готова на розлучення, якщо мій чоловік не в змозі зрозуміти, що його мама веде себе нахабно, неприпустимо і обурливо.
-Ось без року тиждень, як вaгiтна, а гopмони пустують вже щосили, – сказав чоловік, обіймаючи мене, – я згоден. Мама повела себе неприпустимо. А зараз, давай все кинемо і підемо в ресторан, шиконемо, поки ніхто не наpoдився.
Я пишаюся чоловіком, він зміг мене зрозуміти. Він не перестав спілкуватися зі своєю матір’ю, але вже два роки вона у нас просто не буває. Іноді чоловік їздить до неї з нашим сином, показати бабусі онука.
Негарно з мого боку? Так я давно б переглянула своє рішення, якби свекруха хоча б вибачилася. Але вона стоїть на своєму.
-А що такого я зробила, ну подивилася, подумаєш, не в газеті же я новину опублікувала, не в однокласниках же тест виклала?
Ну, значить, не зрозуміла. Тому свекруха залишається в моєму будинку небажаною особою № 1.
