Багато людей зібралося в кафе – подивитися на випускний, серед усіх – Соня виблискувала красою. Найвродливіша, горда й незалежна. До неї боялися підійти, навіть спортсмени та красені, бо вона могла висміяти так, що потім людина не могла довго від того відмитися.
Аж раптом, скромний та непримітний Степан запросив дівчину на танець, йому було шкода дівчини – за весь вечір вона так жодного разу й не потанцювала прощальний шкільний вальс. Однокласниця лише огидливо відштовхнула хлопця, сказавши, що він не заслуговує навіть на її погляд. Джерело
Минуло багато років після того вечора… Доля до Соні була в дечому жорстокою, а інколи й поблажливою. Немов саме життя розставляло все по місцях і вчило цю жінку важливими уроками.
Заміж Соня пішла на третьому курсі інституту – їй запропонував руку й серце хлопець небаченої вроди – Сергій. Вони були напрочуд гарною парою і завжди притягували до себе багато уваги та зацікавлених поглядів. Тоді ще Соня не знала, що нарцисизм виявляється розрухою для сімейного життя.
Після наpoдження другої дитини Софія так і не змогла схуднути – її рознесло на три розміри більше, щось було з гopмонами. Чоловік почав нещадно її критикувати і соромився навіть з під’їзду разом вийти.
А тоді поставив ультиматум:
– Або ти берешся за свою зовнішність, або розлучаємось! – сказав холодно і якось відсторонено.
Що тільки дівчина не вигадувала, аби схуднути! Дієти, лікaрі, тренування в залi і вдома. На нервовій підставі навіть забула про нормальний сон. Але кілограми були на місці.
Сергій пізно приходив додому, а через три місяці і зовсім – переїхав у порожню квартиру, що дісталася йому від бабусі.
– Можливо, ти мене не зрозуміла, і гадаєш, що я пожартував… Так ось ні, займайся собою, даю тобі другий шанс і тільки тоді повернуся у сім’ю, коли побачу результати, – спекулював чоловік.
Соня не знала й що робити – до кого звертатися? Як прискорити процес схуднення? Чи то від нервів, чи від втоми, бо тепер, аби прогодувати дітей потрібно було знаходити додаткову роботу – вага почала зменшуватися. Досягнувши позначки в 65 кг жінка неймовірно раділа. Телефонувала Сергію безліч разів, аби поділитися радісною новиною, аж поки на тому кінці їй не відповів жіночий голос:
– Сергія зараз нема, а хто ви така і що йому передати?
– Господи! Це ви – хто така? – нервувала Соня.
– Я його дівчина, всі вже про це давно знають, тож не турбуйте нас і залиште спроби з ним зв’язатися! Такий красень не для вас! – гримнула незнайомка.
Соні аж підкосилися ноги. З розпачу чекала цілий день біля його фірми, щоб побалакати особисто, але його не було. Виявляється, він там вже давно не працював.
Коли жінка поверталася додому – розбита і у розпачі почалася злива, Софія забігла в найперший під’їзд й трусилася від холоду, коли незнайомець запропонував їй суху одежу.
– Ходіть зі мною, я вам зараз допоможу – в мене якраз сестра гостює, впевнений, щось її вам підійде, – незнайомець подав дівчині руку.
Соня вдивлялася в обличчя цього чоловіка, пізнаючи однокласника. Вона схопилася щосили за його руку і більше ніколи не відпускала, бо він її врятував.
