Борис та Ірина познайомились випадково. Зіткнувшись біля входу у великий офісний центр.
Одразу між ними промайнула взаємна симпатія, проте поганий настрій Бориса, зіпсував перше враження Ірини.
Жінка в той день мала прийти на співбесіду в одну велику фірму, що знаходилася там.
Та як хороший спеціаліст, вона була одразу прийнята на роботу.
І яке її здивування було, коли її начальником виявився саме він, пихатий, зверхній хамко.
Одразу їхнє спілкування, складалося досить напружено, проте з часом взаємна симпатія одне до одного взяла верх та у них почалися стосунки.
Ірині вже було за 30, і вона звісно хотіла вже сім’ю та дітей.
Проте, Бориса і так все влаштовувало і що найгірше він не хотів зовсім ніяких дітей.
Ірині це не подобалось, вона ще деякий час терпіла та мовчала.
Проте, одного дня, написавши заяву на звільнення, вирішила зібратись і піти геть і від Бориса, і із роботи.
Переїхала в інше місто, влаштувалась там на роботу. І там уже дізналася, що знаходиться при надії. Проте Борису вирішили нічого не говорити, те як він говорив що, не хоче ніяких дітей.
Так пройшло майже 5 років. І одного дня, вона готувалася до зустрічі з новими замовниками, які от-от мали прийти.
Яке її було здивування, коли серед всієї делегації хто прибув, вона побачила його.
Вони довго дивилися один на одного і ніби нікого навкруги не було.
Борис після зустрічі покликав Ірину в кафе неподалік. Проте, розмови у них не склалося, через сильну обіду жінки.
А наступного дня, коли їм прийшлося ще раз зустрітися по робочим питанням то раптово підбігла 5-річна дівчинка ще з якимось хлопчиком та вигукнула до Ірини: “Мамо, познайомся це мій новий друг Вітя”.
Борис здивованим поглядом глянув спочатку на дівчинку потім на Ірину і промовив здивовано: “Мамо?? Ти можеш мені пояснити?”
Жінка вже призналася та підтвердила що то його дочка.
А пояснила це тим, що він сам їй сказав що дітей не хоче. От тому вона нічого йому і не сказала.
Борис зразу був дуже злий на Ірину, та все ще її дуже кохав, та й жінка також мала почуття.
І невдовзі вони стали жити разом.
Борис навіть і не здогадувався що зможе полюбити дітей. Дівчинка так прив’язалась до нього, що не відходила ні на крок.
А через 9 місяців у Олечки, так звали дівчинку появився ще молодший братчик Бориславчик.
І як у казці жили вони щасливо та більше не розлучалися.
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Автор:Нінель
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту.
Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.