Сварки з братом на побутовому рівні
Звати мене Катя, мені 41 рік, у мене є брат Павло, на рік старший.
Так склалося в нашій сім’ї, що я розлучилася та поїхала з сином жити до батьків в село.
До того я жила майже 6 років з сином та уже колишнім чоловіком жили у місті, винаймали однокімнатну квартиру.
А брат мій біля нас по сусідству, як кажуть в селі “на бабиному місці” почав “будуватись “.
А поки він з з дружиною будуються, то живуть якраз у бабиній хаті.
І на жаль так ще склалося, що мами не стало і на мені залишився цілий будинок та вся господарка.
Будинок у нас не маленький, шість кімнат, кухня, ванна та прихожа.
І звісно я не встигаю всюди поприбирати навести лад.
А так получається, що коли брат приходить до нас, то то починає мені указувати та дорікати на безлад в хаті.
Читайте також: Зараз я дійшла до того, що практично втратила до всіх та до всього інтерес. Люди розчаровують щодня
І мені дуже стає від цього образливо. Чому він цього не розуміє, що я просто не встигаю дивитися прибирати.
Адже він прекрасно знає, що помочі в мене як такої немає, батько вже старий, а а син майже цілими днями сидить у телефоні.
А в мене ще крім будинку, і біля хати є багато роботи.
Ну звісно я нічого не говорю, мій брат справді любить порядок і старається дотримуватися.
Проте добре йому говорити, коли у них у бабусиній хаті всього дві невеликі кімнатки.
Які і звісно можна прибирати хоч щодня.
Я дуже не хочу з братом сваритися, особливо через “порядки”, але це відбувається кожного разу коли він приходить до нас в гості.
Я пробувала з ним спокійно поговорити, та він не розуміє чи просто не хоче розуміти.
Із цього всього получається так, що до них я вже зовсім.
А вони як приходять, то я вже стараюся навіть і не виходити зі своєї кімнати, щоб знову не чути в свою сторону якийсь якісь докори чи претензії.
Павло уже не заходить до мене, а просто сидить з батьком на кухні.
Збоку це напевне виглядає якось “дико”, але я і не знаю, що можна зробити і як можна правильно з братом поговорити, щоб більше такого не було.
Я розповіла цю ситуацію зі своєї сім’ї, щоб почути думку зі сторони, якусь пораду.
Бо так хочеться справжньої братської підтримки та та доброго слова, а не а не якихось дрібних побутових та претензій.
Нінель
