Моїй сестрі зовсім не щастило в житті, а чому? вона сама і не розуміла.
Задумалась я, закінчивши коротку розмову по мобільному телефону.
” Така красуня і модниця, закінчила інститут з червоним дипломом, має хорошу роботу, А чоловіка достойного поруч нема.
Чи вони сліпі ті чоловіки” – подумала сама до себе.
Сестра зателефонувала їй, бо хотіла приїхати на вихідні, щось їй розповісти.
Дарина, моя двоюрідна сестра, донька моєї тітки Валентини, маминої рідної сестри. Вона одна в сім’ї, жила як вареник в маслі.
Батько неї був директором школи а мама викладала українську мову і літературу. Вони мали на той час високі зарплати.
Дівчинка ні в чому не потребувала, проте її без кінця навчали: туди не йди, там не стань, з хлопцями не водись, гарно навчайся.
Це все слухала Дарина кожного дня та була справжньою відмінницею.
Я закінчувала 10 класів, а Дарина після восьмирічки вступила до технікуму, пізніше заочно в інститут.
Стала я товарознавцем, направлення на роботу отримала в сусіднє місто.
Мої батьки продали свій дім та купили півбудинку в місті де жила Дарина.
Дівчина працювала в торгівлі, як нарядиться – то хоч на подіум.
Та хлопці її не помічали, чи боялися тієї вроди неприступності Дарини.
Підемо з нею на танці, мене завжди запрошують, а Дарина сама стоїть.
Звичайно було дивно, у мене від бою від кавалерів не було, а красуня сестра сумувала без чоловічої уваги.
Та все ж доля посміхнулася до неї, вона їздила за товаром, а водієм був Сергій, на 25 років старший за неї, двічі розлучений.
Та й закохалася Дарина у дядька, стала при надії та розповіла все своїм батькам. Важко уявити, що там було зчинилося.
” Він тобі у батьки годиться, та ще й заміж не кличе, а тільки разом жити”. Якщо ти його не покинеш, то лишишся без нічого” – кричав батько дівчини.
Дарина проявила свій характер та залишила батьківську оселю.
Через три місяці батька Дарини не стало, а мати дівчини почала помагати все-таки їм, появився онучок, жінка була тому рада.
Минуло шість років та набрид молодій Дарині старший Сергій.
Вона вирішила його покинути, пішла з синочком не взявши нічого з квартири.
Пролітали роки і ось Дарина знову закохалася. Цього разу у одруженого чоловіка.
Думала появиться дитина і він залишить свою сім’ю і прийде до неї. Та цього не сталося, і знову залишилися Дарина сама але вже з двома дітьми.
Чоловік то приходить, трішки побуде та знову повертається до сім’ї. Чоловік, як виявилося, обманює обох жінок, щоб не приймати рішення, перекладає цю відповідальність на жінок.
Ну а що ж, йому і так добре. Має сім’ю, і погулює на стороні.
Такі ресурси йому виключно для забави, а щирої любові там не має.
От з часом, Дарина це сама зрозуміла.
Оце вона і зателефонувала в сльозах і попросилася в гості, щоб хоч трошки відвести душу.
Вона сама не розуміє і я також, чому вона така знедолена?
Та згадую слова однієї пісні: ” Не родись красивою, красота зав’яне, а родись щасливою – щастя не обмане”.
Автор: Нінелія
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
