Таня всього раз вийшла з дому без макіяжу і в старих туфлях, потрапила в прикру ситуацію і зустріла свою долю

Моя на три роки старша сестра Таня вийшла заміж досить рано. Її наречений Дімка тоді тільки закінчував навчання в інституті, а вона вчилася тільки на другому курсі. У обох, так сказати, ні розуму, ні життєвого досвіду, тільки вітер в голові. Через рік молоде подружжя розлучилося – сімейний човен розбився об побут.

Йшли роки, подруги вже обзавелися дітьми, а Таня все ніяк не могла влаштувати особисте життя. Після невдалого першого шлюбу, до вибору чоловіка вона тепер ставилася досить серйозно, але якось все не складалося: в основному траплялися любителі одноразових зустрічей.

Тетяну такі кавалери абсолютно не влаштовували, але вона не втрачала надії на світле майбутнє. Дівчина ретельно стежила за своїм зовнішнім виглядом: манікюр, укладка, макіяж. На ніч обов’язково живильну маску на обличчя. Вранці пробіжка в місцевому парку. Навіть в магазин по хліб вона завжди ходила нафарбована – холостяки ж теж по магазинах ходять. Мало що.

Загалом, спуску собі Тетяна не давала. При цьому на чоловіків вона дивилася зверхньо, ​​з неприхованою перевагою, хоча в душі дуже сподівалася зустріти свою долю.

Пристойних хлопців навколо не спостерігалося, тільки розведені aлкoгoліки і гуляки, яких дружини терпіти не захотіли.

Тетяна трохи зустрілася з інтелігентним чоловіком, але після знайомства з потенційною свекрухою, стосунки різко припинилися – не сподобалася невістка, була забракована мамою нареченого по безглуздій причині. Свекруха, поспілкувавшись з Танею, прямо при ній заявила синові:

– Бач, яка розфуфирена, мабуть пилинки з себе здуває! А на чоловіка – то і часу не залишиться. Нам з тобою такі егоїстки не потрібні!

В цей же день Тетяна розлучилася з нареченим – жити під всевидячим оком свекрухи не входило в її життєві плани. Але сумувати вона і не думала, як і раніше мріяла про велике і чисте кохання, тому завжди була в формі: недбала посмішка, кокетливий погляд, ідеальна укладка, макіяж і туфлі на високих підборах.

І так вийшло, що одного разу весняним ранком Таня не виявила на кухні кави. Звичка пити вранці цей напій не змінювалася роками. Це був єдиний раз, коли дівчина зрадила своїм принципам і, замість красивого вбрання, накинула старий плащик, взула потерті туфлі, в яких зазвичай їздила в село до батьків, провела рукою по волоссю і кинулася в найближчий магазин.

Поспіх, як відомо, – справа марна і підбір Таниної старої туфлі надійно застряг між прутами дорожньої зливової решітки.

Старі туфлі, звичайно, можна було без жодного жалю залишити на тому самому місці, але як йти додому босоніж, в квітні, по мокрому асфальту? Дівчина спробувала вивільнити взуття з чавунного капкана, але все було марно – решітка надійно тримала.

Жepтвa вуличної каналізації продовжувала тріпатися, коли поруч з нею пригальмував автомобіль. З нього вийшов гарний молодий чоловік. Він схилився над дорожньою пасткою і кілька разів посмикав туфлю. Стара взуванка не піддалася і йому.

– Спасибі, що не пройшли повз, – жалібно пропищала Тетяна, – мабуть, пора відкривати літній сезон і йти додому босоніж.

– Босоніж, кажуть, корисно ходити, тільки ось погода сьогодні підкачала, – відповів чоловік. – Давайте я вас підкину. До речі, мене Олексієм звуть.

Він спритно підхопив дівчину на руки і посадив у машину. Старі туфлі так і залишилися на дорозі. З машини до квартири чоловік теж ніс її на руках, хоч Таня і пручалася – до квартири на першому поверсі можна і босоніж добігти.

Читайте також: “Ось чому всяким куркам щастить? Ні шкіри ні пики, а він її на руках носить: дівчинка моя, кохана, дорога. Тьху, аж дивитися на неї противно!”, – в голові Юліани зазвучав голос, який озвучував думки подруги. А все бабусина каблучка

Тетяна була приголомшена. А ввечері пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Олексій з букетом троянд, банкою кави і пакетом, в якому лежали кинуті на дорозі туфлі.

За іронією долі, саме цього вечора, незадовго до візиту свого рятівника, Таня вирішила прибратися і як раз мила підлогу: волосся зібране в потворний пучок, крізь протерту тканину студентських треників виблискують коліна.

– Цих мужиків не зрозуміти! – обурювалася сестра. – Хто їм насправді подобається, доглянуті дівчата або нещасні попелюшки? Навіщо тоді придумали красиві сукні і косметику?

Проте, все це вже не важливо. Через півроку молоді одружилися.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram