fbpx

У кожному під’їзді багатоповерхівки є вона. Живе зазвичай на першому поверсі, вікно у двір. Стрaшна жінка з нальотом вiдьми, відсутністю сну і бажанням все знати. Так от, поїхала я якось у відрядження

У кожному під’їзді багатоповерхівки є вона. Живе зазвичай на першому поверсі, вікно у двір. Стрaшна жінка з нальотом вiдьми, відсутністю сну і бажанням все знати. Хто в якій квартирі, в якому складі і з ким саме живе. Скільки купується продуктів, і скільки виноситися сміття… На якому бензині їздить ваша машина, де (в см) ви її паркуєте, скільки пробіг і відповідно ціна при продажу, якщо ви її надумаєте продати завтра. Джерело

Знає в обличчя всіх знайомих, друзів і детей.Частенько особисто відкриває вхідні двері, що б ближче розглянути одяг і винести пвердикт – гудзик у чоловіка не пришитий, погана господиня! У дитини коліна забруднені, що не дивишся за ним!

Чого батон купила, твій вже приніс півгодини тому! Потім спеціально запитала – в чому хліб ніс? Виявилося – у брезентовому рюкзаку. Око-рентген. Стара гвардія, цвяхи б робити з них.
Гроза і правоохоронець нашого двору.

І власне сама історія …

У мене відрядження. Перед від’їздом гуляю з собакою о 4 годині ранку, листопад, веітрюганище, температура мінус 10. На вулиці, крім мене і собаки – жодної живої душі. І в кущах знаходимо коробку з під черевик, а в ній три маленьких страшненьких кошеня. Я б на сміття під ногами зроду не звернула б уваги, але мій пес почав гавкати і кидатися на неї, ось вони і знайшлися.

Що робити? Мені з собакою їхати через 10 хвилин, в квартирі їх не залишиш, мене тиждень не буде, на вулиці явно замерзнуть або до собак в зуби попадут. Ну, думаю, під’їзд у нас жалісливий, закину на перший поверх, приїду – розберемося.

Читайте також: – Ти сьогодні переночуй з хлопцями, до мене дама прийде. Я, звичайно, забув до вечора про обіцянку і коли прийшов до сарайчику, то почув там метушню і звуки поцілунків. Я заліз на горище сарайчика і вже майже дрімаючи, почув внизу розмову Вови з дівчиною. Ця розмова змінила моє життя

На навшпиньки, затамувавши подих, заношу знайд в тамбур. Собакін мовчить, знає – в під’їзді пересуваємося бігом, і не дихаємо, максимально зливаємося з місцевістю.

І перше, що я бачу по приїзду – у кошака тепле гніздо з матрасиком, бенкет персон на 10 і Улюблена сусідка з лекціею – де ти таких страшненьких взяла і чи є у тебе хороші руки для них?

You cannot copy content of this page