– Аня – розпещена дівчинка. Улюблена молодша дочка, на усілякі хочушки і примхи якої працювала вся родина. А як свекра не стало, лавочку прикрили: зарплата свекрухи в рази менше, ніж приносив в конверті її чоловік. Останні роки Ані не перепадає нічого: ні дорогих телефонів, ні модного одягу, ні грошей на кишенькові витрати. – розповідає Тамара.
Аня вчиться очно, отримуючи пенсію по втраті годувальника. Підробляти дівчина і не намагається – пенсії позбавлять. Вона вважає за краще чіплятися за копійки, які їй щомісяця переводить пенсійний фонд.
– Варто було мені купити собі щось, Аня тут як тут. «Ой, яка стильна сукеноча! У понеділок одягну її в університет, однокурсниці лопнуть від заздрості!» Я їй пояснювала, що сукня на весілля до сестри. У відповідь чула: «Іншу одягнеш! У тебе багато суконь. У мене ж немає людини, яку можна доїти, як ти доїш мого брата!»
Коли Тамара купила собі машину, заздрості Ані не було меж. Молода зовиця чого тільки не видумувала, намагаючись випросити у старшого брата машину його дружини собі в дар.
– Чоловік її тоді серйозно образив, як слід накричати. Вона з нами майже півроку не розмовляла. І це був найкращий час, за весь час мого шлюбу. Ми з Сашком зійшлися, коли Аня школу закінчувала. Зібрали її на випускний, все оплатили. А вона, на свою пенсію, напоїла весь клас. Я її тоді вночі з поліції забирала, разом з матір’ю чоловіка. Скільки я тоді про себе приємного дізналася. І брата вкрала, і гроші його стали тільки в мою кишеню текти. Мені було образливо. Я отримую більше, ніж Сашко. І бюджет у нас роздільний був, він так вирішив.
Неприязне протистояння все наростало. Дрібні капості, на кшталт підкинутих в квартиру Тамари і Сашка чужих речей і попсований одяг, стали приводом закрити перед зовицею двері квартири.
– Чоловік з сестрою бачився на нейтральній території і чітко тримав дистанцію. Жебрацтво набуло сучасної форми: моя сторінка в соціальній мережі ретельно вивчалася і писалося повідомлення «Хочу цю блузку!», З прикріпленою моєю фотографією. А її чергове прохання стало зразком маразму.
Тамара випадково виявила у чоловіка в телефоні повідомлення від Ані: привіт я йду на День народження до Зої з п’ятого курсу, там всі будуть з хлопцями своїми, а я одна, бо мене мій кинув. Сходи зі мною а. Ну плиз, братику, ти у мене накращий.
Довгі вмовляння, згода Сашка. Домовленість піти в клуб 28 вересня, в п’ятницю. Як її хлопця..
– Я прибрала телефон відразу. Вдала, що ні про що не знаю. 28 ввечері чоловік подзвонив і сказав що затримається на роботі. Але я-то знала про його плани! Мовчати не стала, сказала, що знаю куди він зібрався. «Я просто допоможу сестрі. І все. Буду пізно.» – відповів мені чоловік. Я зібралася, трохи випила -для хоробрості, і поїхала в цей клуб.
Чоловіка я знайшла майже відразу – він розсівся на дивані за столиком, в оточенні молоді. А на колінах у нього сиділа Аня. З боку це виглядало так огидно, тулилася Аня до Сашка явно не як сестра. Я ледь стрималася, поїхала додому і лягла спати. Вранці я стала збирати речі.
– Що такого? Брат виручив сестру! Будь-хто на його місці вчинив би так само! – дивувалася свекруха Тамари.
– Том, та як ти не розумієш? Аня погрожувала кинути навчання і піти в жінки з зниженою соціальною відповідальністю! У мене не було вибору! – вмовляв дружину Сашко.
– Повернула ж, цілого і неушкодженого! Позичила всього на вечір. – посміхалася Аня.
А Тамара зібрала речі і подала на розлучення.
– Я чекаю на дитину. Спочатку була твердо впевнена – Сашко про це не дізнається. Зарплата у мене пристойна, декретні хороші будуть. Жити є де – спасибі бабусі. А потім я почала сумніватися. Начебто, батько повинен знати про те, що скоро він стане батьком. Але, з іншого боку, не хочу мати нічого спільного з цією сім’єю.
Я не знаю, як вчинити. Розповім все Саші, помиримось – я дійсно люблю чоловіка. А від Ані нікуди не дітися. Що вона в наступний раз придумає? Вона знайшла спосіб маніпулювати братом. І я боюся, що свого Аня не упустить. Я заплуталась.
Я кілька місяців живу в підвішеному стані. Сил більше немає. А як буде правильно – не знаю.
