Декілька днів тому мені виповнилося 35 років. З коханим ми живемо вже три роки разом, а він забув мене привітати. Я підозрювала, що він не пам’ятає, навіть заборонила всім вітати мене, і до останнього сподівалася, що все ж згадає. Та марно. Жодного вітально слова не пролунало, про подарунок я взагалі мовчу.
У мене складається таке враження, що йому просто байдуже на мене. Він у всьому допомагає мені, робить всі чоловічі справи по дому, завжди зступиться за мене. Але він не знає мій номер телефону на пам’ять, і навіть про мій День народження не згадує, і квіти ніколи не дарує.
Або зі мною щось не так, або я дійсно займаю чиєсь місце в його житті. Я не хочу бути не коханою жінкою, навіть якщо я дуже кохаю його.
Він хоче, щоб ми одружилися наступного місяця. А я не знаю чи варто продовжувати такі стосунки.
