Знаю, що багато людей переживають значно гірші умови, але не можу стримати образу за свою маму. Вона — справжня українська мати, надзвичайно розумна і щедра жінка, яка, на жаль, зробила кілька помилок у житті.
Вона — єдина юристка, з моїх знайомих, яка не стала багатою. І знаєте чому? Бо вона завжди намагалася дружити зі своїми клієнтами. Вона жодного разу не взяла з них нормальної плати. Їй було шкода тих, у кого не було грошей, і вона допомагала їм. Але, як відомо, добро не завжди повертається у вигляді грошей.
Колись мама була заміжня за Миколою, своїм шкільним коханням. Але після багатьох років сварок та непорозумінь, які вона терпіла “заради дітей”, мама зважилася на розлучення.
Здавалося, що життя почало налагоджуватися, і вона навіть вийшла заміж вдруге. Та не тут-то було! Вона знову зіткнулася з випробуваннями.
Мама продала свій будинок, який вони з татом будували понад двадцять років. А все для того, щоб оплатити поїздку свого сина до Європи.
Продала будинок, щоб купити квиток, заплатити за навчання і дати йому грошей на дорогу. А решту витратила на мене, бо я тоді хворіла. І що ж ви думаєте? Юра іноді поводиться з нею зухвало.
Він каже, що вона токсична. Але коли йому потрібні гроші, завжди звертається до мами, ніби у неї друкарський станок цих купюр. Ну скажіть мені, де тут справедливість? Вона продала будинок заради нього!
Мама не раз від нього плакала, але подіяти нічого не може. Вона розуміє, що характер передався Юрку від батька, тому він так себе поводить. Що чоловік ставився до неї не надто добре, що син. Тільки чомусь вона від Юрки не відмовляє. Все робить, що він попросить. І гроші дає, а потім плаче у подушку.
Живе мама у невеликій квартирі в місті. Ми давно не бачились, адже між нами понад 400 км. Мені шкода, що вона так живе, тому допомагаю їй чим можу, то мийні засоби куплю, то сумку подарую, то посуд. Я хочу робити для неї більше, але не можу. Мене поки що чоловік забезпечує, а я у пошуках роботи.
Я мрію про день, коли зможу приїхати та просто обійняти її. Сказати, як сильно я її люблю і як пишаюся нею. Я хочу, щоб вона знала, що вона не одна. Я з нею та завжди підтримую, хоч нас розділяє велика відстань.
