fbpx

“Я Андрій, мені 34 роки, і я живу з мамою. Я невдаха?”

Зараз знайдеться багато охочих, які захочуть ткнути в нього пальцем і зганьбити, але Андрія це абсолютно не хвилює. Молодий чоловік вважає, що діти повинні жити зі старенькими батьками.

Начебто в сучасному суспільстві прийнято вважати, що дорослим дітям треба жити окремо від батьків. На відстані (особливо якщо мова про різні міста) матері й батьку допомагати непросто, але у кожного все одно повинна бути своє життя. Та й якщо живеш окремо – значить, більш-менш успішний. Послухаєш деяких знайомих – вони щиро в цьому переконані, а ви?

Наш сьогоднішній герой Андрій до стереотипів не звик, йому важливо бути з матір’ю щодня, незважаючи на свої 34 роки.

цитую:

“Отже, чому ж так вийшло? Я невдаха? Начебто ні – є свій бізнес і з грошима все в порядку. Я незaймaний? Теж ні, є постійна партнерка. Я потворний? З фізичними вадами? І це неправда, все зі мною добре, жінки не скаржаться.

Немає тут ніяких таємниць і загадок – я живу з мамою, тому що хочу з нею жити. Так, уявляєте, у вдячних дітей цілком може з’явитися таке бажання. Я намагався жити окремо, кілька років орендував житло, але за цей час не було ні дня, щоб я не переживав про те, як там мама, чи справляється, чи є у неї все необхідне?

Читайте також: Хворе кохання: Євген 12 років стежить за своєю колишньою

Справа в турботі про своїх близьких і в тому, наскільки ми готові нести за них відповідальність. Я спробував жити з жінками – не вийшло. Повернувся до мами, щоб їй не було самотньо, батька вже давно немає. Та й мені з нею затишніше якось, це в 20 років здавалося, що батьки тільки заважають своїми порадами, лізуть, куди їх не просять. А в 34 вже будь-яка турбота приємна, будь-яке слово добрим здається.

Якщо жінку зустріну – відразу з мамою познайомлю, а захоче окремо жити, то переїдемо. Зараз же мене ніхто не жене, і мені абсолютно все одно, хто там що думає про цю ситуацію, як я виглядаю з боку. Мене все влаштовує. Людям слід за собою стежити в першу чергу, а не за іншими. І перш ніж засуджувати, подумати – а що ви даєте своїм батькам? Дзвінок по телефону раз на місяць?”

А вам як здається – Андрій розсудливо міркує?

Джерело.

You cannot copy content of this page