«Коли ти вже чоловіка собі знайдеш?» – це питання деякі жінки чують частіше, ніж хотілося б. За ним стоїть багато: і «треба завести сім’ю, як порядній дівчині», і навіть «коли ж ти порадуєш нас онуками». І ось ви вже починаєте замислюватися – може, все-таки потрібно будувати міцні відносини?
Я – дівчина, у якої немає коханої людини. І дітей немає, тай кота теж немає. І так, я сильна і незалежна. Якщо ви подумали, що я нещасна? Даремно, тому що відсутність чоловіка і дітей, не заважає мені бути щасливою. Я правда не розумію, чому вважається, що людина без партнера самотня. У мене є сім’я – батьки, брат і сестра, є прекрасні друзі і знайомі, мені є чим зайнятися і є можливість це робити.
Я люблю дітей, мені цікаво спілкуватися з ними, але своїх мати не хочеться. Ні, я не заздрю сімейним людям і не ридаю ночами в подушку. Мені просто ніколи займатися такими дурницями. У мене є цікава і улюблена робота, яка непогано оплачується, я багато подорожую, я маю хобі, що допомагає відпочити і відволіктися від роботи і побуту. І не треба ставити мені питання: «Заміж так і не вийшла?» Ні, і не вийду.
Я не жаліюсь про те, як би мені хотілося знайти пару. Зрештою, люди, чому ви не розумієте, що сім’я – це не обов’язок, а вільний вибір кожної людини?
Особливо мене смішать розмови про те, що сім’я і діти – це допомога в старості і «хто подасть стакан води». Ви в якій країні живете? У нас не молоді допомагають людям похилого віку, а навпаки. Батьки тягнуть спочатку дітей, потім – онуків. Молоді і здорові люди років тридцяти скаржаться, мовляв, мама з татом мені абсолютно не допомагають. І це вважається нормальним.
Люди похилого віку часто відраховують частину своєї невеликої пенсії дітям: їм адже потрібно кредит на машину виплачувати і іпотеку платити. А ще бабусі й дідусі – це безкоштовні няньки для малюків. Причому така допомога сприймається, як обов’язок. А ось особисто у мене на пенсійний період великі плани. Ось і буду заробляти гроші на їх здійснення.
Фото спеціальнo для Osoblyva.com
