Не позаздриш Маринці) Живе з чоловіком майже в цивільному шлюбі (їй так здається, та й за фактом начебто так), а він представляється іншим дівчатам холостим.
І ще заявив їй, що у нього взагалі немає ні з ким цих серйозних стосунків, він типу кілька років пізнає людину. Тобто дівчина повинна його обслуговувати (хоча і він, звичайно, щось робить), але при цьому вона не вважається його дівчиною? Для нього навіть спільне проживання – свобода. Що з ним Марина хоче ловити – незрозуміло, зрозуміло, що “поматросил іи бросил”, хоча, може бути, я і помиляюся.
цитую:
“Зустрічаємося з чоловіком майже два роки. Нам обом трохи за тридцять, обоє в розлученні, у обох по дитині від першого шлюбу. У кожного своє житло. Майже рік він пмайже жив у мене, в себе з’являвся раз в тиждень, перевірити чи все нормально. Точніше, це тільки я думала, що зустрічаємося. Нещодавно побачила листування в соціальних мережах з давніми знайомими, з деякими в контексті: хочу побачитися і т.д.
Ще писав, що вільний. Зустрічей начебто поки не було, у мене шoк. Спробувала поговорити, а у відповідь: “мені не подобається, коли мені виносять мозок.” На питання про стосунки: “У мене ні з ким немає серйозних стосунків. Я нікуди не поспішаю, спочатку треба пізнати людину. “І все в такому дусі. У мене двічі шoк. Ось тобі на.
Читайте також: “Дівчата, не йдіть заміж за старперів, навіть якщо вони багаті – це пастка”
Виконуючи за фактом функції дружини, я, виявляється, ніхто. Завжди намагалася зрозуміти його, не вимагала нічого, в плані грошей, подарунків і т.д. Дитину свою сама забезпечую, на нього не вішаю. Боляче так, плачу майже тиждень вже. Розумом розумію, що це ненормально, що треба рвати, а не можу. Посварилися, поїхав, а все навколо про нього нагадує. Він спить, я подумки намагаюся попрощатися, а серце на частини рвeться”
Ну закохалася дівчина, буває. Хоча треба якось вміти свої почуття контролювати, якщо поруч невдячна свиня, ви так не думаєте?